Відгук на оповідання Юлія Черепа “Пригоди Рудого”

11.10.24

Написано а рамках марафону рецензій та відгуків Тетяни Гищак.

З творчістю Юлія Черепа я стикаюся не вперше, тому “Пригоди Рудого” вибрала цілком свідомо - знала, що побачу старанно опрацьований текст і цікавий сюжет. І все ж, для мене цей твір став чимось новим, тому що, вперше за час існування марафону, я аналізую дитячу літературу. 

Отже перед нами казка про великого домашнього кота персидської породи, товстого, лінивого,  балуваного життям, ще й настільки шкідливого, що одного дня терпець господарів уривається і вони вирішують позбутися свого дванадцятикілограмового улюбленця, поки він їм не розніс всю хату. Тут же, на початку оповіді, ми дізнаємось, що, з точки зору кота, закиди господарів до нього несправедливі, адже кожна пригода, що була розцінена ними як шкода, мала свою вагому причину і аж ніяк не була скоєна навмисно. Як би там не було, кіт опиняється на вулиці в незнайомому районі великого міста. І починається нове життя, в якому змінюється все, навіть особисте ім’я героя. Кличка, що дали господарі, - Бублик - йому не подобається, сам він зве себе Рудим, так і представляється новим друзям - вуличним котам. 

Я не є великою шанувальницею кішок, але тут не залишилася байдужою. Ніколи в житті не думала, що буду спостерігати за пригодами Рудого з подібною зацікавленістю. В якусь мить я спіймала себе на думці, що бачу перед собою зовсім не котів, а людей, що потрапили в непередбачувані життєві обставини. 

Події твору розкривають характер кожного героя з небувалою точністю. Читаєш, і дізнаєшся, що під маскою лінивого жирдяя Рудого можуть ховатися благородне серце, рішучий характер і неабияка цілеспрямованість. Що його не презентабельні вуличні знайомці Маша і Кузя можуть виявитися відданими друзями, які і в біді не залишать, і в починаннях підтримають. Що, навіть опинившись в скрутному становищі, можна виглядати красиво і охайно, як Кіра. А ще розумієш, що кохання можна зустріти будь коли і будь де. І, звичайно ж, що фортуна завжди грає на боці благородного, а зрадники та покидьки отримують по заслузі. 

Отже, книга вчить благородству, вмінню бачити скриту суть за зовнішністю, хоча, на мою думку, основна  ідея твору полягає в тому, що риси характеру найкраще проявляється в скрутних життєвих обставинах, а от позитивні це будуть риси, чи негативні, залежить від кожної окремої особистості. 

Сюжет побудовано за лінійною схемою. Тема розкрита повністю, анотація зауважень не викликає, обкладинка відповідає тексту і виконана відповідно вимогам електронної бібліотеки. Ілюстрація в тексті є лише одна, і це викликає жаль, тому що вона в книзі дуже доречна, ще кілька, зроблених в тому ж стилі, неабияк прикрасили би текст, тим більше, що книга призначена для дітей. 

Твір  написаний хорошою літературною мовою, приємним стилем. Читается швидко.  Текст легко візуалізується, що має неабияке значення для дитячої літератури. 

Із помилок моє прискіпливе око вичепило лише три:

Людяний район - людний район. Людяний це добрий до людей, люблячий, людний - той, де багато людей.

Буде Кирові наречений - буде Кірі наречений. Кіра в давальному відмінку - Кірі.

Глава 6, останнє речення. Пропущене слово як - бачив як сусід гасив гараж.

Гадаю, ця книга буде цікавою не лише дітям, але й дорослим. Я особисто прочитала її з великим задоволенням і порадила для читання своїм підписникам.

Бажаю Юлію Черепу насамперед перемоги і міцного Божого щита. Дякую, що знаходить хвилинку для творчості і навіть під час війни  радує нас своїми творами. І сподіваюсь, що в майбутньому його творчість розквітне новими барвами, як і Україна, яку він обороняє від ворожої навали.