Відгук на оповідання Тетяни Гищак “Кіт Шредінгера”

09.06. 24

Написано в рамках БЕЗСТРОКОВОГО МАРАФОНУ.

Напевне ні для кого не секрет, що стабільний стан середньостатистичного росіянина більш за все залежить від телевізора. Кажуть з ящика, що навколо все добре, то й на душі йому робиться добре. А якщо раптом  почуте по телевізору не співпадає з тим, що людина бачить за вікном,  то існують чудові “ліки”, здатні узгодити не лише телевізор з дійсністю, а взагалі, що завгодно.

“Умільців” здатних склепати на кухні високотехнологічний самогонний апарат в росії можна знайти безл  І виготовити ліки правильного  сприйняття реальності для них не складає жодних труднощів. Втім, бувають випадки коли і “ліки”  не допомагають. 

Саме це і трапилося з Семеном Шредінгером, звичайним російським пенсіонером, коли в НПЗ у його містечку влучила українська ракета.

Невідповідності він помітив відразу. Вибухнуло, ізба ледь не розвалилася, навколо все горить, а з телевізора кажуть, що все гаразд і росія, як завжди, впереді планєти всєй.  Тож узяв Семен клюку і пішов до сусіда, такого ж, як він сам, пенсіонера Ібрагіма Ісламбєкова.  Бо лише Ібрагім, колишній фізик і творець того самого видатного самогонного апарату, міг повернути Семену звичне сприйняття реальності, або, принаймні, пояснити, що відбувається. 

Сусід, як завжди, не розчарував. І порцію ліків виділив, ще й про квантову нестабільність розказав. Ну і висновком своїм поділився: у всьому винна укропська ракета. Бо не звичайна вона була, а квантова, здатна викликати нестабільність. 

Не так, щоб Семен дуже втнув про що йдеться, але більш-менш стабілізувавшись “ліками”, подався додому.  І побачив на порозі кота. Нестабільного. Водночас і дохлого і живого. Страшного до гикавки! Ось він, наче мертвий, лежить на порозі, а тут вже вчепився Шредінгеру в штани! Ще й говорить не по-людськи! Не “мяу!” каже на вєліком і могучєм,  як вимагається від усіх порядних котів, а видає непристойне українське “Няв!”. Цю проблему треба було негайно вирішувати, не чекаючи дій мера, який, як відомо, бачить лише те, що хоче бачити.

Що сталося услід за тим як Семен з Ібрагімом вирішили просвітити щодо своїх висновків залишки міського населення, ви дізнаєтесь з оповідання, хоча це не важко передбачити. Втім, якою б прозорою не була  “нєпознаваємая умом росія”, вам буде цікаво дізнатися  яким саме чином вплинула на героїв квантова ракета і якою була їхня індивідуальна реакція на той вплив. 

Як будь-який глибокий твір, оповідання Тетяни Гищак може мати декілька трактувань. Коли я читала його вперше, мені в голову приходили різні ідеї. Від  того, що навіть квантова ракета не здатна врятувати людину від білої гарячки,  до  того, що квантова нестабільність це саме те, що потрібно щоб стабілізувати порушене сприйняття навколишнього світу у росіян (клин клином вибити, так би мовити). Сама Тетяна пояснює свій задум так:  і тварина, і жодним боком не українець Ібрагім, під впливом ракети стабілізувались і перейшли на українську мову. Семен же, який народився в Україні і мав тут купу родичів, виявився найбільш  впертим і не піддався.  Втім, можливо, ви побачите в цьому творі щось своє.

Як усі твори Тетяни, написано оповідання хорошою українською мовою. Раджу прочитати його усім. Тетяні ж бажаю подальших успіхів у творчості.

І під кінець коротенька довідка для тих, хто не дуже знається на квантовій фізиці:

Кіт Шредінгера - герой відомого уявного експерименту Ервіна Шредінгера, в якому цей кіт перебуває рівночасно в обох станах - живий і мертвий. Уявного кота поміщено в закриту коробку, в якій він з ймовірністю 50%  є мертвим, і з такою ж вірогідністю - живим. Визначити його стан можна тільки відкривши коробку.

Ервін Шредінгер - австрійський фізик-теоретик, один з засновників квантової механіки, лауреат Нобелівської премії 1933 року.