Відгук на оповідання Анастасії Костюк - Рой " Пандора - Колос"

12.05.24

Спонукала мене до написання  цього вігуку цікава знахідка.  Потрапило на очі оповідання Анастасії Костюк - Рой ПАНДОРА - КОЛОС. Вірніше, анотація до нього: “Людині не варто боятися космосу, бо найстрашніше, що є у космосі - це вона сама.” Пройти повз я вже не змогла.

Дія оповіді відбувається на космічному кораблі “Колос”, який повертається на Землю з експедиції на планету Пандора. Герой оповідання, Макс, помічає, що люди навколо нього, особливо ті, хто спускався на планету, поводяться неадекватно. 

Ви розумієте, як це моторошно - усвідомити, що ті, хто тебе оточує, можуть бути захоплені чужорідними сутностями? Але це ще дрібниці. По-справжньому страшно стає, коли виявляється, що і найближча людина знаходиться під владою інопланетних монстрів. Адже Ріккі, його подруга, відмовляється зрозуміти Макса, а замість того, щоб підтримати, відправляє на примусове медобстеження. 

Втім, навіть якщо весь світ проти тебе, навіть якщо ти сам -  звичайнісінький гвинтик в системі корабля, ти можеш багато чого зробити для порятунку Всесвіту. Ні, не так! Ти не просто можеш, ти зобов’язаний це зробити, навіть якщо заради спасіння доведеться віддати власне життя!

Гадаєте монстри сидять на інших планетах? Ви помиляєтесь. Прочитайте оповідання і вам стане все зрозуміло. 

Написане оповідання чудовою українською мовою, персонажі виглядають цілком реалістично, а ситуація - правдивою. Гадаю, щось подібне запросто могло трапитися будь де і в любий час. 

Під час читання книги я весь час порівнювала автора з Айзеком Азімовим. Отакі виникли асоціації. І не зміст  був тому причиною, а відчуття, яке викликала ця книга.

Це справжня фантастика, яку оцінять, як підлітки, так і дорослі  читачі всіх вікових категорій.

Бажаю Анастасії подальших успіхів у творчості. А читачів закликаю підтримати автора вподобайками і коментарями.