Відгук на оповідання Валерії Серпень "Зліпи мені щастя"

24. 03. 24

Різдвяних див багато не буває.

От і зі мною нині трапилось. Чого це раптом, спитаєте ви, у березні місяці? А тому що на МАРАФОНІ Тетяни Гищак   мені на очі потрапила книжечка Валерії Серпень. Короткий любовний роман ЗЛІПИ МЕНІ ЩАСТЯ. 

Цю історію авторка планувала подати на конкурс новорічних оповідань, але перевищила ліміт знаків. Для нас, читачів, це стало справжнім подарунком, тому що ми одержали від Валерії не один, а відразу два чудових твори.

ЗЛІПИ МЕНІ ЩАСТЯ це історія Соломії, звичайної мешканки невеликого міста. Вона працює на двох роботах, тримає в порядку житло, тягає з супермаркету важкі пакети. Ох, як же добре багатьом жінкам все це знайомо! А вдома, лежачи на дивані,  її з нетерпінням чекає навіть не чоловік, а співмешканець, в якому вона давно вже розчарувалась. На кохання з “нареченим” Соломія вже і не сподівається. Єдине про що вона мріє - народити дитину “для себе”, але не виходить. А час збігає - незабаром їй стукне тридцять. 

І от, одного дня, коли всі починають готуватися до Різдва, з нашою героїнею трапляється диво.  На виході з супермаркету доля, в буквальному сенсі, зіштовхує її з незнайомцем. Той миттєво бере ініціативу, хоче познайомитися ближче: представляється, допомагає зібрати розсипані покупки і пропонує підвезти додому, але Соля відмовляється, бо ж на неї чекає наречений! У відповідь Тарас, так звуть нового знайомого, виражає з цього приводу сумнів. З його точки зору, жоден чоловік не примусив би жінку тягати тяжкі сумки. Мені здалося, що саме ці слова Тараса, а зовсім не образи, почуті від “нареченого” підштовхнули Соломію до рішучих дій. Вона збирає речі і переселяється  до тітки. А далі з героїнею трапляється ще декілька див. Одне з них - знайомство з Микиткою - маленьким янголятком (Чи мо’ бісенятком, як дехто вважає?), який дарує їй власноруч зліпленого сніговичка.

Прочитайте оповідання і ви дізнаєтесь, хто такий Микитка, до чого призводять його подарунки і звідки взимку беруться діти, а головне, які ще дива трапилися з Соломією.

Оповідання написане з дотриманням усіх канонів жанру, хорошою українською мовою, сюжет побудовано вірно, образи героїв добре пропрацьовані. Я з задоволенням прочитала його і порекомендую своїм підписникам. Гадаю, воно буде цікаве всім, незалежно від віку. Якби за подібним сценарієм був знятий фільм, я б віднесла його до розряду сімейних.

А ще, до пари, я б порадила тим, хто не встиг ознайомитися з новорічними оповіданнями, прочитати короткий любовний роман Валерії Серпень СНІГОВИК В МОРОЗИЛЬНИКУ. Ці два твори абсолютно різні за змістом, але об’єднані однією спільною деталлю - тим самим сніговиком, що зберігається  в морозилці. 

Дякую авторці за чудові емоції, що дарують її твори.