Рецензія на роман Тетяни Гищак "Рейтинг"

10.10.2023

Сьогодні в рамках БЕЗСТРОКОВОГО МАРАФОНУ рецензую фантастичний роман Тетяни Гищак "Рейтинг", який справив на мене дуже сильне враження. 

Піджанри до яких належить твір я визначила як кіберпанк, Літ РПГ, соціальна фантастика, антиутопія. 

Головна тема твору - пошук сенсу життя. 

Не маю сумніву, що інші рецензенти звернуть увагу на "віртуальну" частину оповіді, вона дуже захоплююча. Я ж хочу торкнутися  соціальної сфери.

Дія відбувається в замкненому світі який поділяється на поверхи,  чим вище, тим життя краще. Верхній і нижній рівні розділені кордоном, перейти який може тільки той, хто має відповідний рейтинг. Підвищення рейтингу - основна мета життя мешканців світу. Рейтинг впливає на все, навіть на народження дітей. Керує світом штучний інтелект. 

В полі зору автора перебувають дві родини: Лінники, з нжнього рівня і Гольштейни з верхнього. 

Головний герой - Сашко Лінник, він же Гуляка в віртуальному світі, людина яка від народження випала з суспільства. Геній від IT, самоучка, хлопець який ще не повністю вийшов з підліткового віку, про що свідчать його постійні сварки з батьком. При цьому він турботливий брат, відповідальний працівник, людина здатна пожертвувати собою заради інших. 

Сестра Сашка Майя, не менш обдарована особистість. Вона художниця, чия творчість чіпляє людей на всіх рівнях суспільства. Сенс свого життя вона вбачає в служінні людям. 

Батько, Володимир Лінник, не надто освічений роботяга з доволі слабким характером. При цьому батьківські обов'язки для нього понад усе, заради своїх дітей він здатний і на цікаві рішення і на неординарні вчинки.

Родина Лінників не одержала жодних благ від системи, при цьому всі вони непересічні особистості.

На противагу їм Гольдштейни це еліта. 

Валентина Гольдштейн, вона ж Тіна, старшокласниця. На початку твору це суцільний егоїзм.  Її турбує лише конкуренція з подружками і власний рейтинг, завдяки якому вона мріє "закохати" в себе хлопця. Мінятися Тіна починає лише після знайомства з Майєю та Сашком. Протягом роману з нею відбуваються разючі зміни.

Глава сім'ї Гольштейнів - Петро, батько Тіни. Служака, функціонер, на початку він печеться тільки про роботу і сім'ю. Але він, на відміну від своїх колег, виявляється набагато гнучкішим, приймає несподівані рішення, йде де в чому наперекір системі, але це все виключно заради роботи, і аж ніяк не з людяності. Справжне переосмислення цінностей приходить до нього з розумінням суті проблеми. А ще, гадаю, неабиякий поштовх до того надали несподівані труднощі які випали на його долю. 

Мати Тіни захоплена улюбленою справою - вирощуванням генномодифікованих дюдських ембріонів і  турбується лише про рейтинг своєї родини. Водночас їй притаманне високодумство і презирливе ставлення до "нижчих". Проте вона, хоч  і не задіяна  в сюжеті безпосередньо, теж розвивається.  Під кінець вона якщо і не втрачає  повністю свою махрову зарозумілість, то  визнає, що "генетичне сміття" теж може бути корисним.

Павлик, менший братик Тіни. Про нього в романі є лише кілька слів, зате яких! По суті він в сім'ї нікому не потрібен, там всі зайняті своїми справами. Тож він звик виживати як може і  свого ніколи не впустить. Аби виглядати хорошими батьками, мама-тато задовольняють всі його забаганки. Образ Павлика надзвичайно важливий для книги, бо, на мою думку, він цілком спроможний стати новим Гулякою.

Всі, без винятку, образи героїв достатньо яскраві і переконливі. Сюжет цікавий і добре пропрацьований. 

Багаторівневий світ не новина в фантастичній літературі і штучний інтелект який керує світом зустрічається доволі часто. Однак Тетяна Гищак зуміла скомпонувати це все своєрідним чином, ще й винайшла кілька власних цікавинок. Мені особисто дуже сподобалися гірки-каталки і велопаб :). 

Ще сподобалися яскраво розфарбовані доми на найнижчому поверсі. Безумовно, таким чином мешканці намагалися скомпенсувати сірість свого буття. Мені здалося, що цим нюансом  автор ще раз підштовхує читача до розуміння, що  суспільство, на якому б рівні воно не знаходилось, ніколи не буває однорідним. На будь якому поверсі можна зустріти як безбарвних так і яскравих представників і від рейтингу це не залежить. 

Чесно кажучи, на хепіенд в цій історії я мало розраховувала, бо людям легше скривати свої помилки, ніж виправляти їх, а на відпрацьований матеріал взагалі ніхто не звертає увагу. Тим більш приємно було виявити, що автор наділила своїх героїв почуттям справедливості і всі, за кого я переживала вижили і знайшли своє щастя та сенс життя. І навіть Гуляка не зник остаточно.

"Рейтинг" не перший твір Тетяни Гищак, який я рецензую. Кожна книга у цієї письменниці відрізняється своєрідністю. Єдине спільне, що простежується у всх творах, це гуманізм автора.

Роман багатоплановий. Він здатний зацікавити широке коло читачів різного віку. І затяті геймери і їхні бабусі отримають задоволення від читання, хоча, зрозуміло, кожний знайде там щось своє. 

Бажаю авторові подальшого успіху у творчості і дякую за задоволення яке отримала від читання.