4.

Цього вечора Гнат убив ще одного ворога. Юрка він застав зненацька. Тихо підкрався зі спини і накинув на шию мотузку для удушення. Той ще якийсь час пручався, пробував вдихнути, намарно ловив руками повітря, поки не обм’як.

–Гори у пеклі, потворо, – сказав Гнат, тоді вимкнув ноутбук і пішов спати.

Ранок почався для хлопця тривожно. Він збирався у школу, але серце було не на місці. Гнат знав, що Тарас і компанія не пробачать йому вчорашнього. Але він мав іти. Галя чекатиме на нього. Та й побачити її він хотів більше за все. Хлопець взяв себе в руки і вийшов на вулицю. Він йшов побоюючись, що трійка чекатиме на нього. Проте нікого не було.

Гнат стояв на звичному місті, поруч з рогом будинка. Галя, легка та в’юнка, вибігла з свого під’їзду. Поруч стояв якийсь хлопець. Гнат позадкував, сховався за будівлею і виглядав, стежачи за тим, що відбувається. Незнайомець усміхався, щось розповідаючи, а тоді обійняв дівчину і вони поцілувались. Гнат не помітив, як слід, який це був поцілунок. Він був коротким і не схожим на ті пристрасні, які хлопець бачив у фільмах. Проте серце йокнуло. Стало якось не по собі.

–Привіт, – підійшла, як завжди весела та життєрадісна дівчина.

–Привіт, – ніяково переступаючи з ноги на ногу відповів Гнат.

Галя помітила незвичну поведінку і запитала:

–Щось трапилось? З тобою усе гаразд?

–Так, так, – закивав хлопець, не наважуючись запитати.

–Справді?

–Звичайно. Ходімо на уроки? – натягнув усмішку Гнат.

У школі виявилось, що трьох надоїдливих друзів немає. Таке траплялось рідко. Але подібні дні були рівнозначні святу для Гната. Уроки знову пролетіли, як одна мить. Нічого не змінилось в поведінці Галі. Така ж весела щебетуха, те ж саме тепле ставлення до хлопця.

Додому йшли жартуючи. День видався просто прекрасним.

–Може б прогулялись увечері? – наважився запитати Гнат. – Могли б пройтись парком. Сходити на каву.

Галя усміхнулась. На її щічках утворились симпатичні ямки. Хлопець затамував подих, очікуючи на відповідь. Він був готовий почути відмову, але Галя звела чорні густі брови і сказала.

–Чом би й ні? О котрій тобі буде зручно?

–Може... – від несподіванки затнувся Гнат. – На восьму вечора? Встигнемо уже домашку зробити.

–Згода. Чекатиму.

Гнат не міг повірити у те, що відбувається. Уся середина переверталась. Його щастю не було меж. Але, раптом, за спиною почулися голоси. Гнат упізнав би їх посеред ночі, навіть уві сні. Це був Тарас зі своїми дружками.

–Голуб’ятка зібрались на побачення, – зареготав своїм відразливим сміхом він. – Когось чекає ввечері великий шматок сала. Що ж ти будеш,  – вказав Тарас на Гната, – з цим тілом, без форми, робити.

–В порівнянні з тобою, з ним я знайду чим зайнятись. Все ж природа не обділила його розумом, на відміну від тебе і твоїх дружків, – зверхньо відповіла Галя.

–Припни свій гнилий язик!

–У мене усе нормально з ротовою порожниною, а от тобі до стоматолога не завадило б звернутись.

Тарас рефлекторно натягнув верхню губу, прикриваючи побиті карієсом зуби.

–Досить! – слина бризкала вусебіч з рота Тараса. – Тримайте жирдоса! Зараз подивимся, який він коханець!

Василь та Юрко вхопили Гната за руки і закрутили за спиною. Хлопець пробував пручатись, але не хватало фізичних сил. Тарас наблизився до Гната так близько, що їхні носи майже торкались.

–Бачиш ці синці? – притулив він палець до ока. – Їх я тобі ніколи не пробачу.

–Залиште його! – крикнула Галя.

Дівчина метнулась на допомогу, але Тарас зупинив її стусаном. Тендітна Галя упала на асфальт, здерши коліна. З розбитої губи йшла кров.

–Сиди, суко, і дивись. Бо ще й за тебе візьмемось.

Тарас опустив штани з трусами Гната і взявся це все знімати на смартфон. При цьому реготав та приговорював:

–То ти такий великий, а причандали шукати потрібно!? Порося ти жирне. Будеш знати, як мені перечити. Усе місто і не тільки побачить тебе, жирдоса, у всій красі. Давай! Благай! Проси, якщо хочеш, щоб ми тебе відпустили!

Гнат підняв голову, показавши спітніле обличчя. Вперше у його погляді була люта злість, а не страх.

–Пішов ти, козел! – прошипів хлопець.

–Ось як? – єхидно усміхнувся Тарас. – То я зроблю так, щоб нічого чоловічого у тобі не залишилось. Станеш свинкою.

Він розбігся і щодуху ударив ногою Гната у пах. Той застогнав і обм’як. Василь з Юрком не втримали такої ваги і впустили його. Хлопець припав до асфальту, намагаючись вхопити повітря. Врешті, Гнат вирвав і завалився на бік, тримаючись за пошкоджене місце.

–Ось так краще, – сплюнув Тарас. – Тепер ти, тупа курко, маєш жирну подругу.