- У вас який урок?
- Також фізкультура, сьогодні підтягнули уроки, тому у нас зараз як і у вас останній урок.
- Я чула що це в усіх класах зменшили уроки.
- Завтра повинна приїхати, якась комісія і вони хочуть максимально підготуватися до них.
- Як твій настрій? – хлопець слідкував за рухами дівчини, яка встала з лавочки і почала крутитися навколо себе.
- Таке собі. – Соєн зупинилася і сконцентрувала свою увагу на хлопця, щоб її голова перестала крутитися.
- А що з твоїм животом? Болить досить?
- Можливо щось не те з’їла, і тому погано себе почуваю. – дівчина продовжувала ходити туди назад, та почувши відповідь на своє питання, хлопець все зрозумів і скинув із себе зіпку та зав’язав дівчині на талії. – Що ти робиш? – дівчина не розуміючи, тягнеться до кофти, щоб прибрати її та руки хлопця зупиняють її, а хлопець у відповідь цілує її в шию.
- Йдемо, я тебе провожу додому та і швидше підемо.
Хлопець взяв ніжно дівчину за руку і повів всередину школи, ідучи дівчина трішки була шокована так, як не розуміла що робиться. І ще ось цей дурний поцілунок в шию, лиш зараз їй захотілося сховатися від нього бо знизу живота, щось не приємне тягнуло.
Вони зайшли спочатку в клас хлопця, забравши його рюкзак, а потім вже в клас дівчини. Де дівчина прихватила свої речі, під погляд де-яких однокласників, які відволіклися від гри у «PUBG». Потім хлопець із дівчиною пішли до вчительки з фізкультури, щоб відпроситися раніше з уроку.
Вийшли разом із території школи в сторону будинку дівчини, при цьому обговорюючи якусь буденну справу. Сьогодні вже було прохолодніше ніж декілька днів назад. Досить швидко пара дійшла додому дівчини, та перед тим як попрощатися із дівчиною, хлопець запитав у неї.
- Не хочеш сьогодні до мене прийти? Раз сьогодні плануєш не йти на тренування.
- Я із задоволенням Намджун прийшла би, мені просто на завтра потрібно підготувати презентацію по хімії. І ще має бути контрольна робота із геометрії, а ти знаєш як я відношусь до цього.
- Так, я пам’ятаю. – хлопець на прощання посміхнувся і зібрався вже йти, як голос дівчини його зупинив.
- Забери кофту. – дівчина збиралася розв’язати і на цей раз у неї це получилося зробити, та хлопець беручи рукава своєї зіпки закріпив знову кофту на її талії. Після чого легенько вдарив її по чолі, куди пізніше і поцілував.
- Йди швидко додому, а то замерзнеш.
Намджун відійшов від дівчини і поглядом провів її до під’їзду поки вона не зникла за дверима. А дівчина мовчки пішла додому, так як до неї дійшло чому хлопець себе так повів.
Прийшовши додому дівчина зразу пішла у ванну кімнату, щоб змінити одяг на чистий і закинути одяг стиратися. Повезло, що вдома нікого не було і питань зайвих також не було, бо не кожного дня приносиш чоловічу кофту додому щоб постирати її. Перекусивши і випивши таблетку, дівчина прийнялася до виконання домашнього завдання, бо не хотіла сидіти з ним до пізнього вечора.
Що до Намджуна, по приходу додому він пішов одразу спати, перед тим прийняв холодний душ. Домашнє завдання хлопець навіть не думав виконувати, як завжди, встигне виконати на перерві перед здачею. Проснувся він ближче до вечора і вирішив написати до дівчини, запитуючи як її самопочуття.
Намджун: Як ти?
Соєн: Можливо не помру. Я буквально декілька хвилин назад, завершила робити домашнє завдання і тепер можу відпочити.
Намджун: Живіт сильно болить?
Соєн: Трішки присутня біль, наче хтось сидить поруч і тупим ножиком ріже низ живота.
Намджун: Тоді лягай під ковдру і погрійся.
Соєн: Іноді, я тебе не розумію.
Намджун: Навіть, якщо це так. Я сам себе не впізнаю останнім часом.
Соєн: Я спати одразу піду, спокійної ночі.
Намджун: Гаразд. Спокійної ночі.
***
Біль, біль і ще раз біль –
вона вселяється в мене щоразу,
ніби кожен день хоче вбити.
Мені набридло чути,
що в усіх бідах моя вина.
За весь цей час у мене була
не одна спроба самогубства,
хоча вас це не повинно хвилювати –
вам просто начхати на мене.
Та мені начхати на вас не менше.
Причиною моїх порізів
стало не перше кохання,
це ви лізли зі своїми
докорами та повчаннями.
Я не маю жодного бажання
бути такою ж, як ви.
Хочу бути собою та робити те,
що подобається мені.