Розділ 3

«Опустимо тисячолітню історію розвитку цивілізації землян, зазначу лиш, що людство споконвіків мріяло про зорі… Мається на увазі, про можливість подорожувати між ними. Принаймні з того часу, коли остаточно з’ясувало, що то не срібні гвіздки, якими прибитий до неба полог ночі. Однак, велетенські віддалі не давали цій мрії здійснитися ще дуже довго. Навіть після того, як земляни доволі впевнено стали освоювати Сонячну систему. Бо при наявній швидкості їхніх зорельотів, подорож навіть до найближчих зірок потребувала десятки років. А це ставило хрест на доцільності будь-яких спроб їх докладного вивчення, не кажучи вже про освоєння… Аж доки, шість тисяч чотириста вісімдесят років тому, практично одночасно людство не зробило три глобальних відкриття.

Перше з них уже давно готувалося і на цей час лише сягнуло свого апогею у розвитку. Йдеться про штучний інтелект… Так-так, саме про те, що ти вважаєш вигадкою і казкою на кшталт розповідей про дідуся Морозенка. Штучний інтелект був винайдений більш як за півстоліття до цього, і поволі знаходив застосування у різноманітних галузях народного господарства і повсякденному житті людини. Тож я маю на увазі той момент, коли ШІ нарешті отримав відносну автономію і можливість самостійно керувати власним розвитком і на свій розсуд обирати пріоритетні завдання.

Наслідком цього стало два глобальних відкриття. З його допомогою вчені зуміли нарешті зрозуміти принципи побудови Всесвіту і отримали технологію просторового стрибка. Що на кілька порядків зменшував час польотів до зірок. Ті, до яких треба було добиратися десятки світових літ, тепер опинилися на віддалі тижнів, а ще дальші — місяців. Що одразу переорієнтувало цілі всього людства. Держави та народи перестали гризтися за шматки власної планети, а націлилися на підкорення Космосу. Навіть найменші і найбідніші країни направили левову частку бюджету на побудову зорельотів і підготовку загонів майбутніх колоністів.

Друге — ШІ відкрив… вірніше, знайшов Систему і спосіб під’єднання до неї та активізації.

Я не стану зараз читати тобі лекцію… довгу, нудну і сповнену незрозумілих наукових термінів. Спробую пояснити простіше. Система — це новий, вищий рівень взаємодії свідомості з матерією. Схоже, вона виникла одночасно з Всесвітом, або була створена більш розвиненими цивілізаціями, сліди яких ще трапляються у Космосі, і просто чекала часу, коли людство доросте до її прийняття та використання. І, з того моменту, як ШІ зумів її активізувати, розвиток людства перейшов на інший еволюційний щабель. Звичайні люди отримали шанс стати… надлюдьми… еее… суперменами…»

— Я у коміксах? — вирішив я уточнити, а заразом, на мить перервати монотонне дзюрчання голосу в голові.

«В цілому, можна і так сказати. Тільки супермени з коміксів мають лише певний і доволі обмежений набір надприродних властивостей, тоді як Система взагалі не обмежує розвиток особистості. Доклавши певних зусиль, наполегливості і терпіння, звичайна людина може стати рівна богам. Або й перевершити їх…»

— Гарна байка… Був би я років на п‘ятнадцять молодший — слухав би з відкритим ротом. Однак, попри всі ці казочки, я досі не почув: навіщо тобі потрібен, і на яку винагороду, якщо погоджуся, можу розраховувати?

«Зараз і до цього дійдем. Так от… з приходом Системи, подорожі між зірками та освоєння придатних для життя планет стали ще простішими. Супери, тобто ті, хто зумів пройти вдосконалення та покращення, були більш витривалими, сильнішими, спритнішими, розумнішими. Вони з легкістю переносили навантаження, які запросто могли вбити звичайну людину. Швидко пристосовувалися до несприятливих умов… Все ж планет повністю ідентичних Террі-1 в принципі не існує. Де склад атмосфери не зовсім земний, спектр зорі, де клімат… та й ще ціла купа чинників. Мікроорганізми, бактерії… фауна, флора. Список безконечний. Але для суперів, які йшли у першопроходьці, усе це не було перешкодою. Вони добиралися до облюбованої планети, висаджувалися, ставили Купол життєзабезпечення і запускали процес терраформування. Готуючи планету до заселення уже звичайними колоністами. Розвиток яких, з тих чи інших причин, не досяг таких рівнів, коли земні умови вже не принципові…»

— Хочеш сказати що Терра-201…

«Власне. Саме до цього я і веду. Ваша планета була відкрита двісті чотири роки тому, отримала свій порядковий номер у каталозі придатних для колонізації світів і тоді ж розпочалося її освоєння. Усе штатно… Десант суперів. Запуск процесів терраформування. Колоністи…»

— Судячи з твоє розповіді, цей процес відпрацьований, не такий уже й складний та довгий, — потер я задумливо мочку вуха. — Чому ж ми досі живемо в модулях життєзабезпечення?

«Слушне запитання. Бо ми якраз дійшли до суті проблеми. Катастрофа… Сто п’ятнадцять років тому Терра-201 потрапила у метеоритний потік. Настільки потужний, що бомбардування планети продовжувалося понад дві доби. На щастя, серед метеоритів не було справді великих брил, зіткнення з якими призвело б до глобальних наслідків. Але й того, що наробило «небесне» каміння, вистарчило з лихвою.

Перше — було практично знищено всю техніку, яка в той час перебувала на поверхні чи на орбіті. Зорельоти, засоби терраформування, пересувні роботизовані комплекси.

Друге — загинуло більше половини колоністів. Вціліли лише ті, хто з тих чи інших причин перебував у цей час в захисних куполах. А найгірше — кілька метеоритів поцілили у планетарний центр управління. Де був розташований ШІ Терри-201 і локальний ретранслятор Системи. Що одразу ж відімкнуло від неї усіх користувачів на планеті. Колоністи Терри-201 були в одну мить повернені в умови досистемного існування і знову стали звичайними людьми. Які, без підтримки ШІ і Системи, вже не могли продовжувати колонізацію планети. Більше того, після зупинення терраформування, планета стрімко повернулася до первісного, не надто привітного до землян, стану. І за межами захисних модулів люди більше не були у безпеці.