Історична довідка про село Михайлівку

Коротка історична довідка про село Михайлівку (за Д. В. Малаковим)

с. Михайлівка Гайсинського району Вінницької обл. (Знімок О. М. Добрянського, 7.05.1983 р.).

Село Михайлівка розташоване в 12 км на схід від м. Гайсина поблизу автодороги Умань-Вінниця. Ці землі, що лежать у середній течії Південного Бугу, раніше називались Брацлавщиною.

В часи Київської Русі жителі Середнього Побужжя - уличі і тиверці - воювали проти дружин київського князя Олега. Разом з тим відомо, що вони брали участь у поході Олега на Царгород в 907 р. Пізніше ці землі входили до складу Галицько-Волинського князівства. Після приходу в 1240 р. татаро-монголів тут був утворений Подільський улус, який платив данину татарам.

У 1362 р. литовський князь Ольгерд розбив татарське військо і подільські землі передав своїм племінникам - Федору, Юрію, Олександрові й Костянтину Коріатовичам. На кордоні з Диким полем вони збудували замки для оборони від кочівників. Ці замки стали першоосновою для заснування на їхньому місці Вінниці, Брацлава, Черленого граду та інших міст. З часів володіння цими землями литовських князів Середнє Побужжя називалося Брацлавщиною по імені головного міста Брацлава. Після Люблінської унії 1569 р. Брацлавщина стає частиною Речі Посполитої, утворюється Брацлавське воєводство. 1672 р. згідно з Бучацьким договором Польща віддає Туреччині частину Подільського, Брацлавського і Київського воєводств. Турки створюють тут Сарматинське князівство. 1686 р. Польща знову забирає ці землі собі.

В останні десятиріччя XVII ст. відбувається масове переселення селян з Галичини, Полісся, інших регіонів на Брацлавщину і сусідні землі. Це були роки піднесення землеробства, промислів, торгівлі на Правобережжі. Справжніми некоронованими подільськими королями були магнати Потоцькі. Значні маєтки мали також Грохальські, Ярошинські, інші землевласники. Найвищого економічного розвитку Поділля сягнуло в 1760-1790 рр. До складу Брацлавського воєводства входить і Гайсинське староство. Згідно з другим розділом Польщі в 1793 р. Брацлавщина входить до складу Росії і в подальшому є частиною Подільської губернії.

Схема села Михайлівки, складена Лизаветою Захарівною Добрянською (1987 рік)

1 - школа до 1913 р.

2 - школа після 1913 р.

3 - «розправа» до 1913 р.

4 - церква

5 - хата попа

6 - хата дяка

7 - хата Цапа, де був банк

8 - церковнопарафіяльна школа

9 - хата Родіона Мокійовича Добрянського

10 - хата Степана

11 - хата Марини Сакинової

12 - хата Меланки

13 - хата Дмитра Мокійовича Добрянського

14 - хата Василя Мокійовича Добрянського

15 - хата Манжоса і Піти

16 - хата Діденка

17 - міст (збудований в 1909 р.)

18 - міст

19 - хата Лизавети Захарівни Добрянської

20 - хата Дарки Дмитрівни Добрянської

21 - хата Івана Пархоменка

22 - колодязь Добрянського

Село Михайлівка вперше згадується в історичних джерелах у XVIII ст. По сусідству з ним за 3 км лежить с. Гранів. Оскільки мені не вдалося розшукати докладніших відомостей про Михайлівку, наводжу коротку довідку про Гайсин і Гранів з довідника «Історія міст і сіл України».

Гранів згадується в історичній літературі з початку XV ст. під назвою Вербич. У першій чверті XV ст. його придбав польський магиат Грановський і перейменував на Гранів. У 1605 р. ним володів шляхтич Синявський, а пізніше, у 1646 р. - Важинський. Під час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 1648 р. і через століття - під час гайдамацького повстання 1750 р. маєток у Гранові було пограбовано і зруйновано. Після польського повстання 1830 р. маєток був конфіскований урядом Росії і на цих землях створено Києво-Подільський округ військових поселень. У 1856 р. військове поселення ліквідоване, а його мешканці стали державними селянами.

Перші відомості про Гайсин належать до 1600 р. Він був однією з фортець, що прикривали Брацлавщину з півдня. Укріплення складалося з земляного валу і дубового частоколу з двоповерховими воротами. Після другого розділу Польщі Гайсин став повітовим містом Подільської губернії Росії.

Помітну роль у культурному житті села Михайлівки в 1908-1923 рр. відіграв Захар Дмитрович Добрянський. Він був ініціатором створення і першим учителем нової земської школи, збудованої замість церковнопарафіяльної. Її було споруджено в 1913 р.

Він заснував також кооперативний магазин і земельний банк, які розміщувались на території села. В 1916 р. Захар Дмитрович організував у селі аматорський драматичний гурток і поставив комедію Г. Квітки-Основ'яненка «Шельменко-денщик». Для цього довелося добиватись дозволу губернатора в Кам'янці-Подільському. Однією з умов дозволу була присутність на репетиціях урядника. Вистава пройшла з успіхом, ще довгий час у селі згадували про неї. В 1918 р. Захар Дмитрович добився будівництва у Михайлівці клубу.