8. Кава, яка майже стала побаченням

Коли Леонід написав:

Є час на каву?

Ніна спершу вирішила — робоче.

Коли прийшло:

Без справи. Просто кава.

вона насторожилась.

— Марино, якщо поліцейський кличе на каву — це допит?

— Якщо ввечері — ні.

— А якщо ввічливий?

— Тоді точно ні.

— Заспокоїла.

— Я старалась.

Кав’ярня біля набережної була тихою.
Бариста пам’ятав напої, але не людей.

— Ви завжди так обережні з кавою? — спитав Леонід.

— Я обережна з рішеннями.

— І перевірка?

— Кава безпечна.

— А я?

— У процесі.

Він усміхнувся.
Без іронії.

Вони говорили про дрібниці.

Про гроші.
Про людей.
Про дивні рішення.

— Крадуть найчастіше не ті, кому не вистачає, — сказав він.

— А ті, кому дозволили, — кивнула вона.

— Ви це часто бачите?

— Я бачу звіти. Вони чесніші за пояснення.

— Ви не цинічна.

— Я практична.

— Це рятує.

— Не завжди.

Кілька хвилин мовчали.
Без напруги. Просто мовчали.

— Вам не страшно? — спитав він.

— Через фонд?

— Так.

— Ні.

— Чому?

— Я нічого незаконного не роблю.

— Це не гарантія.

— Але добре спиться.

Він подивився на неї уважніше.

— Ви спокійна.

— Я бережу нерви для дедлайнів.

Пискнула пошта.

Ніна глянула на екран і насупилась.

— Щось?

— Внутрішній аудит раптом зацікавився благодійністю.

— Самі?

— Аудитори нічим не цікавляться самі. Їх цікавлять.

— Хтось зверху?

— Схоже.

— Це добре.

— Чому?

— Значить, комусь схема заважає.

— Або хтось страхується.

Вони глянули одне на одного.
Одна думка на двох.

— Мене бентежить одне, — сказала Ніна.

— Що?

— Усі думають, що в мене є копія.

— А її нема.

— Або є.

— Як?

— Якщо файл міняли, десь лишилась версія.

— У системі?

— В архіві пошти.

— Перевірите?

— Звісно.

— Ви втягнулись.

— Я не люблю незакриті питання.

— Це корисно.

— Для бухгалтерії.

— І для справ.

Коли вони виходили, вона сказала:

— Це була робоча кава.

— Майже, — відповів він.

— “Майже” — не бухгалтерське слово.

— А людське.

— Я звикаю.

І сама здивувалась, що сказала це щиро.

Удома вона відкрила архів пошти.

І знайшла.

Системне повідомлення про зміну документа.
І вкладення.

Той самий платіж.
Дві версії.

Одна — її.
Інша — змінена.

Вона відкрила властивості файлу.

Ім’я користувача.

Не Сергій.
Не вона.

— От і новий герой, — тихо сказала Ніна.

Ім’я було знайоме.

Занадто.

Фінансовий менеджер напряму.

Людина значно вище Сергія.

І значно ближче до проблеми.