Разом із Світлим героєм на Сонячній землі. 1-40.

Червоні продовжують бути дуже засмученими через всіх своїх вбитих побратимів. Звісно, громовим абсолютно байдуже на всю цю печаль, їм лише це в радість, як авторам цих трагедій. І вони продовжують мучити червоних своєю страшною силою. Але ще можна буде покласти край всьому цьому злу. До того ж, громові вчиняють достатньо дурно для своєї країни. А цей день почався з того, що на Зоряну землю приїхав батько Романо, на ім’я Верес. Це дуже вразило і зацікавило абсолютно всіх. Нічого дивного з того боку, якщо він вирішив здійснити подорож тією прекрасною країною. А дивно, якщо хоч один зоряний забажає втрутитися в цю небезпеку, тим більше, якщо зоряні зроду не бачили такого жаху. Але Верес прибув з тої причини, що він дуже скучив за своїм сином і дуже хвилюється за їхнє життя. І от Лідія з Романо радісно і вражено зустріли його, і зібралися провести весь день разом з ним. Верес заговорив до них- Щиро радий, що попри всю дичину яка тут коїться цілу зиму, ви продовжуєте прагнути щастя і не змінюватися попри змушення невідомо кого, а я обов’язково спробую забрати вас на батьківщину.

Лідія сказала свою думку- Попри всі переживання щодо вашої безпеки, ми дуже раді бачити вас, і звісно будемо не менш раді, якщо справді зможете забрати нас на батьківщину.

Верес продовжив- Зможу, бо я вже жахливо скучив за вами, тим більше я тут дуже боюся за ваше життя.

Романо висловився- Ти не знаєш всього, що нам довелося пережити всього чого ми зовсім не хотіли в своєму житті.

Верес погодився- І знати не хочу. Бо ми є занадто щасливим народом для цього. Але у мене вже почалися проблеми з серцем через розуміння цієї біди.

Лідія зауважила- І тому ти прибув подбати про нас.

Верес погодився- Безсумнівно. Через вашу присутність тут, я вперше став цікавитися новинами пов’язаними з всім за чим вам тут доводиться спостерігати щодня. Дізнався про дуже серйозне загострення конфлікту між громовими і червоними і знаю, що ви разом з гідними сонячними, активно приймаєте участь у підтримці червоних. І я просто в шоці, більше нічого не можу сказати. У мене сьогодні мав бути ще один концерт, але на цей раз я обрав подорож до вас. І я ладний тут залишитися з вами доки, поки нарешті зможу повернути вас на батьківщину. А що це за прекрасне місце, з такою давньою і вишуканою красою?

Романо пояснив- Це один із архівів Світлого героя, у всіх сонячних є така краса.

Верес став говорити про Світлого героя- Чув, що Світлий герой є вашим найбільшим захисником. Але я все одно боюся, що раптом він ще може зрадити вас. А як щодо всієї купи речей в цьому чудовому місці, то думаю, що з Світлим героєм можна буде спробувати домовитися, щоб він мені дозволив забрати щось із цього, і дозволив би продати хоч якусь цінну річ сонячних.

Лідія відмовила- Сонячний народ дуже цінує свої подібні речі. Отже, навіть не думай у них просити щось забрати і продати з їхніх цінностей. Бо у цьому живе душа сонячного народу, отже без них вони будуть як без душі.

Верес висловився- Ти говориш так, неначе ти теж є сонячним, неначе сонячні змогли зробити тебе такою гордою як їхній народ. І мені ще цікаво дещо щодо справ з громовими. За весь час, ви змогли зробити хоч щось проти громових?

Романо визнав- Звісно, я тут нічого не зміг і не зможу. Ми безсилі перед такою силою.

Верес запитав- І червоні теж є безсилими перед ними?

Лідія запитала у відповідь- А ти взагалі, вже зустрічав хоч одного червоного?

Верес пояснив- Раніше я бачив червоних в нашій країні, бачив як вони були з громовими які напали на них і покалічили їх. І те страшне видовище не зупинилося після того як я його бачив, а навпаки, найгірше лише почалося. А ті червоні тоді, прибули з метою вражати нашу країну своєю культурою. І я справді був дуже приємно вражений їхньою музикою. Мене тоді дуже вразили ті люди. В мене склалося досить непогане враження про червоний народ. І я тоді, зміг достатньо дізнатися про їхню культуру. І у мене було прекрасне свято разом з ними, аж раптом, до них дісталися громові. І вони, на моїх очах, почали катувати абсолютно кожного червоного. І навіть мені дісталося, бо я намагався захистити їх але не зміг.

Романо цікавиться- А це може бути якось пов’язано з нашим справжнім часом? Чи це просто вражаючий факт?

Верес продовжив- Не мені знати, чи могли вони пов’язатися з цим, і чи взагалі, вони досі живі. Потім, я просто був дуже радий побачити, як наші лікарі змогли вилікувати червоних після ураження. Після того випадку, я більше нічого не чув і не читав, ні про червоних, ні про сонячних. А коли я вирушив на цей острів Слави, то вже мав на увазі, що на ньому мешкають одні з найбільш впливових сонячних. Та перед тим як вирушити до вас, я вже дістав і почав читати деяку літературу про сонячний народ. І я в тій книзі дізнався, що були часи коли Червона земля була територією Сонячної землі. Дізнався, що в ті часи сонячні вирушали всю куди вони лише могли, адже їм хотілося розповсюджувати свою культуру якою вони пишаються.

Лідія цікавиться- Можеш пояснити більш детально, що то за книга?

Рубін продовжив- Думаєте, що вона вам чимось допоможе? Власне, я в цьому сумніваюся. І випадково, я ще один раз в своєму житті, побачив одного сонячного і одного червоного. І я бачив, що вони обидва думали над якимсь серйозним питанням.

Романо не витримав, щоб не запитати наступне- І тут чого тут те, що ти читав?

Рубін пояснив- До того, що вони говорили саме про те, що я читав в тій книзі. Мене запросили виступити в одне місце. І там, я побачив полицю з цілою купою книжок. Хотів купити щось почитати стосовно творчої діяльності, але оскільки я зібрався до вас, подумав, що знаходження книги про цю країну, стало знаком долі для мене тому і не став ігнорувати це.

Лідія зробила висновок- Якщо ти раптом привіз з собою цю книгу, то покажеш її нам, бо якщо ми там знайдемо факти про невинність червоних, це необхідно буде використати для широкого загалу. А так, нам не треба ходити і привертати увагу громових. Ми зараз не будемо довіряти тобі, якщо ти станеш ходити разом з нами серед небезпечних місць.