Разом із Світлим героєм на Сонячній землі. 1-29

Цього сонячного, зимового ранку, Світлий герой разом з друзями вже снідали в кафе, їх увагу привабив один сонячний який став йти перед ними. Увагу привабила, його чорна мантія яка була вся у Сонцях. Зазвичай, в таких мантіях ходять громові, тому Світлий герой зараз вирішив простежити за ним. Окрім них, на нього більше ніхто не звернув уваги, адже у інших сонячних немає такої потреби. Цей сонячний зараз рушив у напрямку скель вкритими травою, які і взимку радують своєю красою, і Світлий герой з друзями непомітно йшли за ним. Далі за цим сонячним пішли в кам’яний обхід, які зробили сонячні, щоб швидше діставатися до своїх цілей, і зробили вони його зі своєю душею- із давніми малюнками, і зображеннями своїх богів і видатних людей. Так вони і пройшли за ним через той прохід. Сонячні хоч і є достатньо великим народом не лише по суті, але і на тіло, але вони всюди рухаються достатньо легко разом з тим як мають велику силу в тілі, а гідні сонячні окрім такого тіла, ще мають велику душу. Схоже, що друзі Світлого героя вже були на цій вулиці, адже вони зараз не дивляться в різні боки з незнаючим обличчям. Сонячний прибрав одну велику гілку на шляху, а сонячні не намагаються прибрати гілку, адже в них достатньо сил, щоб одним махом руки відтягнути її від себе, і от Світлий герой зараз запросто прибрав гілку і вони пройшли. Далі сонячний рушив у напрямку магазину.

Раптом він підійшов до ще одного сонячного який продає зброю. А було зрозуміло, що це був громовий, адже на його лавці, явно лежать небезпечні штуки громових.

Громовий продавець одразу показав йому одну велику палицю і почав змушувати придбати її- Обов’язково візьми цю зброю проти червоних, друже.

А підозрюваний сонячний не менше зацікавив наступними словами- Звісно це прекрасно, у цьому точно вся сила нашого найкращого народу. Але я зараз навіть прийшов по дещо інше. Тут немає листа який мав мені надіслати Алівас, у вас же і пошта тут?

Продавець одразу погоджується- Звісно, ось ваш лист, друже. Схоже, що там ціла поема, наші же вміють писати так як ніхто. Але і зброю цю обов’язково візьми, вона розроблена нашими найкращими майстрами сучасності, точно не пошкодуємо коли випробуємо проти червоних, хай це буде подарунок для них на завтрашню новорічну ніч.

Цей сонячний розплатився і подякував- Чудово, але цю прекрасну зброю я візьму лише після того як прочитаю листа, а якщо вона вже потрапить в руки іншого сонячного, то я не сумніваюся у вашому народі, тільки справді сонячного, а не якогось перетвореного червоного на нашого.- всіх дуже приємно вражає, що він хоч зброю не взяв, інакше ще невідомо що могло би бути, і громовий тепер рушив далі. Якщо Світлому герою зараз треба було дізнатися про наміри цього громового то краще, щоб це вийшло якомога швидше, бо скоро у Світлого героя має бути нарада з іншими гідними сонячними. Тоді в нього не залишиться часу, щоб продовжити з’ясовувати наміри громового, а головному серед столичної армії гідних сонячних зовсім не варто запізнюватися на нараду, яку він ще й сам оголосив. Ще невідомо, чи громовий прочитає того листа прямо зараз. А Світлому герою дуже хотілося би хоч щось дізнатися про той лист, адже те, що він там дізнається, і проти чого почне діяти, зможе зберегти роки життя червоних.

Далі громовий став йти по знайомому переулку де знаходиться найбільший музей в їхній країні. Вони пройшли за ним серед дерев, які додають ще більше краси. І зараз, вони були радими почути зворушливу етнічну пісню на гітарі від одного сонячного про Новий рік. Громовий одразу став співати і танцювати разом з тим сонячним, Світлий герой теж з радістю би підхопив це якби не довелося би ховатися щоб стежити за громовим, і Лідії з Романо теж, і Спіро і Дотя хотіли би, якби не громові які вб’ють їх за захоплення їхньою культурою бо назвуть це прямими діями проти їхньої історії. Тому вони мовчки і непомітно насолоджувалися цим добром, і вже підходили до дому того громового. Спіро і Дотя непевно глянули на одного сонячного на шляху, але зараз їм ніщо не завадило дійти.

Нарешті вони дійшли до дому громового, громовий тоді одразу зайшов в свій дім, а Світлий герой з друзями будуть стежити за ним через вікна, а коли громовий буде підходити до вікон, то вони зможуть швидко прибрати голови, і от вони вже тихо лазять поміж вікнами, і зараз побачили громового у його кімнаті. І найцікавіше, що громовий одразу почав відкривати свого листа, чому Світлий герой був радим.

Окрім листа, він зараз дістав зі свого великого мішку, пакетик чорної магії бога грому. І звісно все як завжди не зовсім так як хочеться, бо громовий спочатку почав відкривати цей пакетик. Звідти, він був радий отримати срібний перстень із Золотим сонцем бо це був перстень справжнього громового, із найсильнішим зарядом чорної магії бога грому, тому він так зрадів цьому новорічному подарунку. Обручка була із розміром якоїсь запчастини, а не обручки, але це цілком нормально для розмірів сонячного, і от громовий вже так радісно надягнув її на палець і ніяк не припинить дякувати за святковий подарунок, що є досить небезпечною зброєю проти червоних. І от нарешті вже було найцікавіше, громовий почав читати листа.

Світлий герой тоді використав заклинання, завдяки якому він може чути вголос те що читають інші, тому дізнатися зміст листа не було проблемою, і там було написано,-«Шановний Інгердате, весь час мене не покидає прекрасний спогад про те, як десять років тому, ми зіпсували Новий рік червоним в колонії так, що аж вбили їх всіх. І якби ти лише знав як я відчуваю, що на цей Новий рік це щастя повториться не в менших розмірах, і саме у нашій столиці. Звісно я буду дуже радий якщо цей Новий рік стане початком війни для червоних, яка прибере їх, і територія нашої країни більше не буде належати до їхньої країни, а я так відчуваю, що в цьому році такий сюрприз для червоних є цілком можливим завдяки ваших зусиль. Адже ясно, що весь наш народ, знову повністю об’єднується, щоб нарешті знищити цих нездар. А ще ж, зараз абсолютно всі наші вищі органи влади готові почати цю війну проти червоних, тому у нашого народу навіть і влада зовсім не дурна. Тому я не можу дочекатися коли ми вже оголосимо війну проти них, а зовсім непогано буде подарувати їм її прямо на Новий рік, і я тобі подарував цей прекрасний перстень, щоб ти зміг посприяти саме цьому.»