Разом із Світлим героєм на Сонячній землі. 1-24.

Світлий герой з червоними вже змогли отримати достатньо від острова, і сьогодні вони хоч вдало повернулися в столицю, тим часом знову надокучає дощ з мокрим снігом. Сьогодні не було Сонця, яке зазвичай є весь час на Сонячній землі. Тому це був сірий і невеселий день, в який червоні не відчувають новорічного настрою. Навколо туман і дує холодний вітер.

Сонячні просто продовжують ходити перед червоними в своїх великих і блискучих мантіях якими взимку, вони накриваються з ніг до голови. Та попри весь жаль червоних, більшість з них навіть вже не боїться опинитися на місці постраждалих. Адже їм як і кожному, хочеться звільнитися від своїх великих болів, а доки вони живі, громові ще можуть довго робити їм так боляче як зараз. Тому деякі червоні вже не раз думали про те, що можна громовим дозволити вбити себе, якщо тоді будеш звільнений від страждань через них, але їм не дозволяє приймати свою думку розуміння того, що не можна дозволяти ворогу нищити свій народ, що треба боротися за себе, їм того прийняти не дає це велике відчуття честі. Червоні же пишаються своїм народом не менше за сонячних тому, здаватися ворогам через свій біль, для них було значно гірше ніж продовжити тяжко жити через ворогів, і це у них є спільним між зовсім іншими сонячними. Але є червоні які вже справді не витримують труднощів через громових, і після ще одного вбивства громовими багатьох червоних, як не їх загибель через громових, так вони просять свого фенікса якось по-іншому забрати їх.

І зараз вони побачили перед собою одного засмученого сонячного. Але це був громовий який засмучений не через самі нові вбивства червоних, а через те, що він не встиг довести як зміг використати дещо проти червоних в інтересах їхніх громових.

Світлий герой ще досі скаржиться на те як його гідні сонячні допустили це- І ще треба, щоб мої гідні не змогли впоратися з такою серйозною дією громових. А моя армія ж не є якимсь бидлом яке може лише знищувати і принижувати як наша громова ганьба. Та якби таких як наші гідні сонячні яких я знаю, було би значно більше, ми би вже рознесли би всю ганьбу у нас.

А той громовий байдуже звернув увагу на дуже сумних червоних, почув слова Світлого героя і поставився до нього як до нашого якого переконує, нібито у правильності зла їхнього народу- А тобі так не треба перейматися через дії наших з нашими ворогами. Червоні з давніх часів загрожують нашій історії, нам вже давно треба почати долати їх, і от нарешті ми почали. Ще й в колоніях наших тут божеволіють, а хтось з нас ще тут, ніби має допомагати цим біднякам. Та нам жодної копійки не можна витрачати заради них, навпаки все наше багатство варто проти них.

Світлий герой з Лідією і Романо вирішили ігнорувати дурні слова громового, і дивилися на те як Спіро і Дотя обіймаються з батьками не менш засмучено за інших червоних. Світлий герой з ними одразу стали втішати їх, адже вони справді були досить сумними.

Світлий герой після того раптом чомусь ще вирішив дещо запитати в того громового- Я можу дещо обговорити з тобою?

Громового сильно здивувало те, що він раптом звернувся до нього. Він вже знав, що Світлий герой не терпить громових і відмовляється бути з ними, тому вже вважав його таємно перетвореним червоним на сонячного, але це питання марно ще дає йому шанси сприйняти його як друга. А громовий подумав, що він нарешті почне виявлятися таким же громовим? Справді дурний сподівається, що він з часом вирішив вступити до громових?

Тому громовий відповів з цією надією- Звісно, якщо ти все-таки наший. Разом зробимо все що хочеш заради свого народу.

Світлий герой звісно одразу став просити те, що стосується порятунку червоних, одразу розвіяв його лихі надії- Негайно звільни тих червоних яких ти взяв в полон.

Громовий вражає наступною відповіддю- Можеш забрати їхню першу частину, бо мене вже просто дістали їхні істерики, але лише якщо ти зможеш дати прикурити їм, на відміну від мене, а впевнений, що ти зможеш, а другу групу червоних я вже передав іншим нашим людям. Вони дуже сумують за загиблими родичами під час землетрусу в сусідньому місті, і справді в світі немає нічого гіршого за загибель нашого народу, тому хай покращать собі настрій своїми покараннями наших ворогів. А ті люди ще є справжнім зразком нашого народу тому вони знають, що робити з ними. Та все одно, ми маємо хоч якось розбиратися з нашими ворогами, а не дивитися на те як червоні в наших тілах перемагають нас.

Світлий герой помітив як червоні ледве приховують смуток через те, що щойно почули.

Світлий герой тоді ще продовжив втішати- Годі так засмучуватися, я ще точно зможу звільнити ваших побратимів. А якби ви зараз не дізналися цього, то вам могло би стати краще? Якщо ми обіцяємо весь час діяти заради вас, то будемо робити це до кінця. Давайте вже йти у вашу колонію. Бо ще хтось може захворіти в таку погоду.

Світлий герой вже втішено пішов з червоними до їхньої колонії.

Раптом один із сонячних ще звернувся до червоних- Це ви, червоні, чи як ви там називаєтеся? Зараз я візьму вас туди, де ви будете зовсім не проти працювати для одних гідних сонячних. А якщо будете гарно служити їм, на вас чекає дуже гарне благословення від них. Звісно лише якщо ви справді станете друзями цих гідних сонячних, а впевнений, що ви станете ними, тож вперед.

А червоні тим часом, дивляться на великий туман і усвідомили те, як він зараз відповідає їхньому стану душі. В їхніх душах зараз було достатньо пусто і сумно. Щоразу перед ними з’являються такі невідомо які сонячні, говорять їм йти невідомо куди і робити невідомо що, і все це закінчується невідомо чим, і червоним досі не віриться, що це все і справді відбувається з ними.

І от раптом за цим сонячним, вийшли ще інші сонячні які зараз схопили червоних, і Лідію з Романо теж, і повели їх в невідомо якому напрямку доки вони почали панікувати, а Світлий герой звісно одразу став гнатися за ними, звісно лише громові так себе поводять.

А то був дуже гарний дім, як і треба у сонячного народу: великий дім з дуже великим і дуже міцними стінами із найбільш якісною цегли, величний гострий дах, на кожному кроці можна знайти щось зроблене із золота, різні сувеніри і дуже дорогі речі із золота, ще на кожному кроці зустрічають речі з давніми орнаментами, зустрічають статуї видатних сонячних, неймовірні картини їхніх богів і їхньої природи, великі вікна через які ще видно їх прекрасний пляж.