Дощ.Дощ за вікном і я знов розумію,що я самотня.В руках тримаю келих червоного напівсолодкого і дивлюся у вікно та чекаю його.
Моє життя до цього моменту було якесь таке—щасливе дитинство,смерть дідуся і дядька,які були для мене прикладами справжніх чоловіків;народження братика,розлучення батьків,у брата виявили аутизм,лікування братика,мої надії,що в нього все буде добре;виявлення в мене сколіозу 4 ступеня,2 інваліда в сім*ї,рік збирали гроші,операція на спинний мозок,підготовка до зно,не поступила в університет до якого хотіла,поїхала зі свого міста,факультет психології,підробіток офіціанткою;стажер у центрі ,що займається з особливими дітьми,зняла квартиру.