Вечір і ранок

Той день, був дуже насиченим на події, хоч минула лише його половина. 

- Кіт Віскарік, отримавши порцію адреналіну, люто зненавидів з того часу Марата і всю їх сімейку. Проте ще довго терся об Лючію і муркотів в неї на колінах.

- Тимофій і Катруся, все ж заплатили майстру за ремонт, який вони спричинили потопом сусідам. Після чого, Катруся таки отримала того, чого хотіла більше за все. Вона все ж була покарана.

- Лючія, наговорившись з молодим подружжям і поївши домашніх страв, які наготувала Катруся. Бо відмовити все ж не змогла, а Катруся вміла переконувати. Впевнилась, що з сімейкою Марата і з ним - краще не зв'язуватись. Вийшовши від подружжя - вона повідомила Марату, що не хоче більше з ним зустрічатись і поїхала додому на таксі. За яке і так завжди платила сама, бо Марат не признавав, що повинен за своєю дівчиною, хоч трохи - але залицятись і ухажувать. 

- Сара ще довго захлинались слиною від люті після слів Лючії. 

- "Ти подиви на шмару, дітачку обідила!", тільки і говорила вона собі під ніс. Але вона вміла признавати помилки. Тому, того ж вечора, Тимофій і Катруся несподівано знайшли під дверима квартири - кошик з фруктами і торбину з домашніми пиріжками.

А Марат захлинався слізьми, бо не розумів, як можна покинути такого перспективного криптобізнесмєна. І тільки Павлуша, який це все бачив, думав про гараж і Петровича, бо душа його перебувала там, а не в місці, де були постійні проблеми і біди. 

- Після випадку з Маратом і телефоном, в яких звинуватили кицю Колу, її господарі відкупили Марату телефон і все ж вирішили її стерилізувати. Після чого, киця від'їла невеличке пузо, стала більш домашньою і перестала гуляти під'їздом.

Минув тиждень. Десь грались діти, літали голуби і бігали собаки з котами. Бабуськи під під'їздом жваво обговорювали ранок тижневої давності. В усіх подробицях переказували одна - одній події і показували лице Сари, коли її "рятували". 

Тишу прорізали крики подружжя, які бігли вниз сходами з валізками. 

- "Подивися на них, їдуть вже кудись, ледь не вбили і зматуються", жалілася Сара.

- "Та перестань, всі живі, майно ціле", відповів їй Павлуша і погасив недопалок у попільничці. 

- "Тобі тільки і курити, засмердів всю хату, ірод проклятий", сказала йому навздогін Сара. 

Тимофій носив речі і бігав з квартири на вулицю.

- "Ти коту переноску взяв? Ти кота взяв??? От безтолкове", бідкалась і сміялась Катруся, сидячи у таксі.

- "Вже несууу", тільки й було чути від нього.

Сівши в таксі, він повідомив водію маршрут - "На залізничний вокзал, будь ласка".