Ранок у під'їзді
Наречена
- "Маратік, ну давай не тут, ну я ж встидаюся", казало мила Божа дитина по імені Лючія. Маратік, не втрачав часу даремно, завжди обнімав свою гьорлфренд ззаду і палко цілував при першій же можливості на публіку.
Лючія була сором'язливою дитиною і не хотіла зайвої уваги, тим більше в дворі батьків Марата. Аж тут, прямо до них помчав кіт Віскарік. Марат впізнав його і довго не думаючи пнув ногою. Кіт зашипів і відбіг у сторону.
- "Бігає отут скатіна, щас ше нассать шукає кудась", з ухмилкою сказав Марат.
- "Даремно ти так, то ж Божа істота, не можна так з беззахисною тваринкою", взявши переляканого кота на руки, сказала Лючія.
- "Да шо ти там понімаєш, скатіна - єсть скатіна. І живе вона также, по-скотскі", ляпнув Марат.
Кіт трохи заспокоївся, але все ж поглядував на Марата злими очима і чекав, щоб розцарапати йому писка.
З головної вулиці долинули звуик сирени. Мимо проїхала пожежна машина. Марат кинув все і побіг до під'їзду, куди вже вбігали пожежники.
- "Что случілась, что случілась? Яка квартіра?", кричав сам не свій від переляку, Марат.
3 поверх, відмахнувся пожежник і побіг сходами, Марат за ним.
Біля квартири вже зібрались люди. Всередні вже був Тимофій з вогнегасником і знепритомнівша Сара, яка вбігла до квартири перша. Готова, за будь-яку ціну, рятувати кухню і квартиру.
Відредаговано: 17.12.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
