Віскарик

Простирадло було зім'яте та пом'яте. Подушка лежала на підлозі. Кіт Віскі, якого ласкаво називали Віскарік, прибіг на шум подивитись, шо тут за метушня. Побачивши цю картину, кіт роздратовано нявкнув і побіг далі їсти корм і лежати на підвіконні. Варто зазначити, кіт був кастрований вже кілька місяців. Переживав втрату важко, набрав кілька кілограмів. Став спокійнішим, але більше залежав від турботи і ласки своїх господарів. Подібна картина життя подружжя його вже не цікавила. 

Сусідська кицька Кола, теж переживала неабиякий стресс. Відколи кастрували Віскаріка, вона не отримувала головного задоволення в своєму житті. Тому Кола стала пакостити подружжю, як могла. Коли збігала по спільному балкону в квартиру, старалась або щось кинути, або хоча б зіпсувати вазон. Дуже часто - подружжю доводилось ховати взуття. Мала киця, також, вільний доступ до під'їзду, бо любила свободу. 

В той ранок, Кола знову мала хитрий план помсти. Вона забігла у квартиру, обмінялась нявками з Віскаріком і побігла у ванну. У ванні, якраз набиралась вода, яку завбачливо залишила Катруся, щоб розслабитись з самого ранку і прожити цей день з посмішкою на лиці. Киця спритно стрибнула на вмивальник та відкрила кран, ще і там. А коли бігла назад, невідомим чином для себе і науки - зачинила у ванну двері. Подружжя було на кухні, та не чуло змін, в обстановці квартири на 4 поверсі. 

З повним відчуттям виконаного обов'язку, киця підбігла до улюблених домашніх капців Тимофія і попісяла на них. Після чого - втекла до себе на балкон і в квартиру. Після спецоперації, треба попоїсти.

Минула година. Дзвінок.

- "Слухаю", відповів Тимофій.

- "Ви шо там, берега сплутали?! ви нас топите, сусіди ви мої дорогенькі! От молодь пішла, аби шкоди майну нанести. Безтолкові!!!!", кричала у слухавку сусідка пенсіонерка Сара.