Вони летіли кудись, через деякий час зникла пустеля та глиниста земля, та вони почали пролітати повз дерев, але яких. Це вже були стометрові секвої, двадцятиметрові папороті з колоноподібними стволами та дванадцятиметрові хвощі в джунглях. Одне дерево було величезною за шириною, за ним би розмістилося таких, як Гамма, штук 5 або більше. Гамма побачила вдалині величезного динозавра, що жує листя на величезній висоті, завдяки його довгій шиї. Величезна туша ящера трималася на задніх лапах, підпорою служив довгий жорсткий хвіст з шипами, щоб захищатися від хижих динозаврів, які теж не дрімали. У висоту, стоячи на ногах динозавр, схожий на диплодока, досягав метрів 10 або приблизно 5 Гамм, якщо вибудувати її друг на друга. Гамму захопило побачене, та вона із задоволенням розглядала диплодока. Внизу на землі була дивна трава та незвичайні різнобарвні квіти. Гамма обернулась назад, вона із захопленням та придихом насолоджувалася польотом величезного чорного дракона, але коли вона придивилася, то це виявився літаючий динозавр або птерозавр, дуже схожий на дракона. Крила у нього були зі шкіри. Зліва від літаючого скутера швидко пробігла у великих заростях папоротей зграя дрібних динозаврів, які мали зріст з величезну кішку. Вони бігли на двох ногах, а маленькі лапки притискали до черевця. Гаммі було цікаво куди побігли динозаврики, схожі на компосогнатів, але незабаром з іншого боку вибіг з заростей великий динозавр. Він був на зріст, як людина, та пересувався на двох ногах, був озброєний гострими кігтями та міцними величезними зубами. Динозавр не звернув уваги на Гамму, побіг за зграєю, схоже, він на них полював. Гамма посміхнулася та повернула голову вперед, як перед її обличчям з'явилася жахлива величезна зелена голова розміром з неї. Моторошна голова з жовтими хижими очами з вузькою чорною зіницею посередині дивилась плотолюбно на неї, а потім динозавр відкрив свою пащу та білі величезні зуби, з яких капала слина, клацнули перед її обличчям. Гамма заверещала, та притиснулася ближче до Володимира. Володимир лише холодно подивився на неї, Гамма змусила себе виглядати спокійною, та вже взяла себе трохи в руки, заявила, дивлячись услід, як тікає тіронназавр або динозавр Рекс:
- Ніяк не можу звикнути до цих голограм. Трохи злякалася. Ой, дивися, там маленькі динозаври, зріст, як в мене. Це мабуть «садок динозаврів». Я подивлюся.
Гамма простягнула губи, щоб поцілувати Володимира в щоку, але той повернув голову та Гамма, так вийшло, поцілувала його в губи.
Володимир зупинив скутер та дивився, як Гамма бігає та милується динозаврами.
Тільки й чути було захоплені вигуки:
- Які милі! Подивися, це ж привабливий червоний динозавр з рогами та захисною лобовою пластиною. Великий, потужний та чарівний тріцерапторс!
Володимир схилився над своїм айфоном, швидше за все йому прийшло повідомлення.
- Гамма, пішли, потім ще прогуляємося. У мене одна термінова справа. Ти їх завжди зможеш побачити потім. Поїхали!
Гамма помахала динозаврам рукою та вони полетіли до готелю «Едем».
Вилетів з парку Динозаврів, Володимир висадив Гамму біля невеликого хвойного штучного лісу.
- Далі дійдеш сама, ти ж розумієш, що я тут на спецзавданні та вони думають, що я робот. А роботи не зустрічаються зазвичай з дівчатами.
- Звичайно, я усе розумію, лети мій спецагент. Дякую, що допоміг та доставив сюди, як лицар на білому скутері.
Володимир посміхнувся, а потім сказав:
- Може я куплю тобі чарівну прикрасу та ти зі мною потім зустрінешся? Я можу подбати про тебе. Ми могли б скласти гарну пару. У нас є щось спільне.
У Гамми став сумний вигляд обличчя та дуже серйозний.
- Навіщо ти прийшов?
- Попрощатися. Будемо вважати, що я виконав твоє заповітне бажання. Ти ж хотіла побачити динозаврів. Прощай дівчина з готелю. Якщо будеш на острові Мадагаскар, заходь в кафе "Айфіл".
- Лети, спец.агент! - пробурмотіла Гамма, закусив губу, а потім поцілувала його та помахала йому рукою.
Гамма зітхнула. Та пробурмотіла: «Але мені, здається, що ми вже ніколи не побачимося Король. Тобі стало нудно та край потрібен адреналін. Я впевнена, що це ти вкрав смарагдове кольє, доки Ангеліка пила алкоголь вранці, а щоб тебе не засікли ти тоді використовував чіп та зробив свого двійника з робота. Король... Ти не спецагент, ти сказав правду, ти й справді Король або бос таємної мафії Мадагаскару. Мабуть той кулон, який ти подарував, був датчиком відстеженням. Мадлен ти такий кулон від готеля не подарував, а мені - так. Тому ти мене так легко знайшов тут, в парку динозаврів. А твої люди знайшли мене в кафе Антананаріву. Ти завжди знав, де мене знайти та чомусь наказав не чіпати мене. Тоді, коли ти мене начебто випадково зустрів після мого "казкового" звільнення, ти йошов на зустріч до своїх людей. Бо хтось з них затримав мене, а інші не знали що робити. Ти йшов владнати цю ситуацію». Гамма зітхнула, зібралася йти в свій номер, тут недалеко було - хвилин п'ятнадцять, як раптом почула легкий шум кроків.
- Гамма, вибач.
І тут пролунав постріл.
Гамма обернулася, і зрозуміла, що не встигне витягти пістолет, а в очах застигло питання - німий крик з самого серця: «За що?». Тіло заніміло, немов розум відмовлявся це прийняти. У сумочці лежав пистолет, але вона не встигла витягти його. Невідомий чоловік смаглявий, високий з хитрими очима цілився їй в голову. Зненацька позаду чоловіка з'явився Гаррі Рейс та вистрілив йому в руку, рука у того обвисла, як батіг та він упустив пістолет. В очах у незнайомця майнула ненависть, він несподівано дістав вузький ніж та зібрався кинути Гаммі в горло. Гаррі вистрілив йому в ногу та той впав.
#11355 в Любовні романи
#482 в Любовна фантастика
#2502 в Детектив/Трилер
#1025 в Детектив
Відредаговано: 21.01.2020