Потім до Гамми почали доходити розміри лиха: «А як я звідси виберуся, поруч нікого немає, потрібно терміново дзвонити адміністратору в «Едем». Гамма дзвонила в готель «Едем», але там було постійно зайнято. Гамма зітхнула, подивившись на мапі айфона, де вона знаходиться. Гамма подумки зважувала скільки годин їй знадобиться йти назад по жарі в готель. А кинути скутер було шкода, потім платити за нього треба або не доведеться. Гамма почекала ще пів години та зважилася піти пішки, ну не спати ж їй на голій землі. Гамма йшла, розмахуючи сумкою, в потрібному напрямку вже десь годину, ноги гуділи, тонкі високі каблуки - це красиво, але дуже втомлює. Гамма озирнулася, навколо нікого та вона вирішила, що іноді, можна й без каблуків, доки ніхто не бачить. Гамма стукнула сильно п'ятами-каблуками по землі, вони автоматично склалися та туфлі трансформувалися в звичайне взуття в стилі мокасинів. «Може, написати смс Гаррі? А якщо він заїде сюди або почне дізнаватися у місцевого персоналу, то може засвітитися. Я і так часто до нього підходила, хоча він зараз з Ізабеллою, нехай вони думають, що він з нею та ми не знайомі. Ситуація, я думаю не така вже страшна, як тоді в тюрмі на Мадагаскарі. Я можу й на своїх двох дійти. Турпоход- схуднення століття», - міркувала та підбадьорювала так себе Гамма. Вона знову зателефонувала в готель «Едем», але знову було зайнято. «Хто там такий балакучий, цікаво!» - розмірковувала Гамма.
Гамма подивилася на карту на айфоні, йти ще десь годину. Вона зітхнула, в голові був хаос, швидше за все, народжений втомою, трохи голодом та можливо страхом. В голові роєм пробігали різноманітні думки, їх змінювали найнеймовірніші ідеї хто вбивця. Таке відчуття, що десь там в якомусь маленькому світі зібралися думки «слонопотами» та вирішили влаштувати засідання, або пробіжки повз Гамми, або затіяли гру в чехарду. Ідея, що вбивця - це Мадлен, змінювалася ідеєю, що вбивця - дивний тип, який назвався спецагентом в кафе. Після приповзавла підступна думка про Річарда, який повернувся звідкись в «Едем» увечері, коли стріляли на Мадагаскарі, а також говорив про 23-00, потім разом з мерзенним липким холодом та страхом заглядала думка про Володимира, адже всі думають, що він робот, а робот не може вбити або вкрасти через третій закон робототехніки: «Не нашкодь людині». Загалом, вбити могли все. А той же підозрілий Алекс Хомяков, де це було бачено, що простий круп'є сидить на дегустації або їздить на дорогу екскурсію. Або він - спецагент, або ... Ще Алекс Мії заявив про сінник з нею в минулому році, можливо робив собі алібі, щоб усі подумали, що він дійсно був в минулому році в цьому готелі. «Здається, я зациклилася, та думки бігають по колу. Як там говорилося в одному детективі, про те, що потрібно відволіктися та подумати про інше», - так міркувала Гамма. Несподівано Гаммі допоміг цей метод, вона дещо згадала та придумала нову версію, тепер треба було зв'язатися з роботом-поліцейським. «Як би дізнатися його номер телефону? «Едем» не відповідає, Володимиру щось дзвонити та турбувати не хочеться, напишу я Гаррі», - придумала Гамма.
Гамма написала в Viber Гаррі:
- Вітання! Ти часом не знаєш номер поліцейського?
- Навіщо це тобі та де ти знаходишся?
- У мене з'явилася нова ідея, я хочу, щоб він дещо перевірив. Я тут милуюся динозаврами, природою, відпочиваю, взагалі.
- Угу, - написав Гаррі. - Напиши своє питання, я передам це питання поліцейському або сам дізнаюся. Мені це буде легше.
- Гаразд. Я тут подумала, та хотіла знати, чи є у цієї людини родич, а якщо є, чи був він поруч з місцем злочину під час вбивства. Камера під час вбивства не працювала, а сусідні камери могли бачити людей, які ходили поруч з місцем вбивства. Та якісь камери могли зареєструвати, як він просто йшов. Можливо, цей хтось пов'язаний з криміналом або ще не попався. Чи є сліди на місці вбивства? Також мене цікавить, всіх ти тоді типів зловив, які мене тоді до в'язниці посадили?
- Гамма, говори, що ти згадала? - написав Гаррі.
- Я поки не впевнена, але якщо відкинути першу версію та подивитися вбивство під іншим кутом, то ... Але поки мені потрібно просто знати, а то ти скоро будеш сміятися над моїми новими ідеями та дедуктивним методом. І ще у мене з усією цією історією з'являються нав'язливі думки. Мені здається, що мене хочуть вбити. Мене останній час хвилюють думки. Ця куля або кажан подряпала мене тоді у 23-00, потім дика історія з в'язницею, потім пожежа в електронному літаючому скутері, мене мало вбити, але пощастило. Можливо, це усе це випадковості та мені усе це здається. Адже якщо мене вбити, то тільки тут - в віддаленому аквапарку, підкинути гаманець вбитого в мій номер, поки мене немає, знищити мій труп і все. Справа розкрита. Немає тіла, немає й справи. Спишуть, що я вбила Пухова, а потім втекла, - відповіла Гамма.
- Гамма, ти там давно під сонцем? Тепловий удар ще не отримала? - запитав Гаррі.
- Сподіваюсь, що не отримала, ладно, бувай! Тут якийсь дивний звук.
Гамма обернулася та скрикнула, хтось раптово з'явився перед нею разом з хмарою з піску та пилу.
- Привіт красуне! Ти чого?
Це був Володимир на білому літаючому скутері.
- Як ти мене налякав. Я вже вирішила, що мене зараз вб'ють. Ти прям, як принц на білому коні! - відповіла полегшено Гамма.
#2714 в Любовні романи
#52 в Любовна фантастика
#232 в Детектив/Трилер
#126 в Детектив
Відредаговано: 21.01.2020