На місці злочину робот-поліцейський та його помічники щось шукали допитливо навколо місця вбивства.
- Знайшли гаманець Пухова або його айфон? Адже він комусь дзвонив, щоб зустрітися тут або йому хтось дзвонив, - звернулася Гамма до робота-поліцейського, але той заперечливо похитав головою.
Гамма ще хвилин п'ять подивилася, як вони шукають докази, а потім вирішила залишити цю справу професіоналам, та піти в номер прийняти контрастний душ. Після дегустації та усього іншого він їй був дуже до речі. Гамма зайшла до свого номеру, сіла на крісло таполегшено зітхнула . У цей момент прийшла смс від Гаррі Рейса: «Це не вона. Просто пластика обличчя». «Ще одного викреслюємо», - подумала Гамма та з полегшенням зняла туфлі на високих підборах. Можна трохи розслабитися та відпочити. Тут її погляд ковзнув далі, та вона побачила в кутку чорну сумку, а на ній щось лежало. Гамма завмерла від страхітливої думки, а потім пішла дізнаватися, що там ще таке. На чорній сумці без ініціалів лежав чудовий кинджал з тонким гострим лезом, заточеним з двох боків. Кинджал лежав в коштовному футлярі для холодної клинкової зброї, який був оздоблений різними смарагдами. Поруч з кинджалом лежала записка: «Кинджал на пам'ять про нашу дружбу. Я думаю, Ви знаєте, що з цим робити». Гамі сподобався цей дивовижний кинджал, він поповнить її колекцію ножів. Гамма розкрила сумку, там лежала добре упакована плазмова зброя. Гамма швидко натиснула на кнопку дезактивації, щоб воно взагалі більше не працювало, звіряючись з інструкцією, яка була у неї записана на айфоні. «Смарагди, кинджал - яка краса! Це подарував той, хто знає про мою любов до холодної зброї. Виходить тоді, після моєї інформації в казино Гаррі деактивував робота зі зброєю, злякав цього хлопця в окулярах або господаря-таємного продавця плазмової зброї, та хтось відразу ж продав плазмову зброю Пірену або Ангеліці. Я думаю, що швидше за все продали Ангеліці, як новомодну зброю, заморочили їй голову, що вона буде найпопулярнішою в тусовці та інше. Тому швидше за все й не було ні вибуху, ні демонстрації для делегацій на конференції «Екологія», все пройшло мирно. Через це Гаррі й не виявив полум'яне зброю у робота, вони оперативно позбулися доказів та небезпечної вже для них зброї. Хоча, це міг бути другий запасний план. Ангеліка похвалилася би цією зброєю батькові Лукасу Пірену. Вона б вихвалялась цим не біля готеля, а вистрілила десь далеко на рівнині. Якби так сталося, то Ангеліка, не підозрюючи щодо несправності та підступності плазмової зброї, вбила б себе та Пирена. Коли б приїхали слідчі, вони виявили лише купки попелу, якби їх не розвіяв вітер. І мафія Мадагаскару позбулася б від магната й найсильнішого конкурента - Пірена. А гроші за продаж плазмового зброї поклали собі в кишеню, розумно. Зараз можлива хвиля обшуків, хоча таких людей просто так не візьмеш, потрібен ордер на обшук, але вони могли за допомогою прибиральниць пошукати в номерах. Пірен побачив у дочки плазмову зброю; виїхати з острова не можна, та він вирішив врятувати та забезпечити спокійне життя для своєї дочки. Лукас Пірен мені чимось симпатичний та тоді підказав, щоб не чіпала доказ, та взагалі. Він симпатяга, якщо так можна про нього сказати, нехай буде що я сама випадково знайшла в підворітті небезпечну зброю. Треба буде таємно його віддати Гаррі. Здається, камінь з душі звалився, можна не боятися цих вибухів та смерті від цією жахливої вбивчої зброї, та що це страхітлива плазмова зброя в чиїхось дурних руках рознесе весь острів разом зі мною», - міркувала Гамма, розглядаючи балансування кинджала та його футляру з сяючими зеленими смарагдами.
Гамма швидко прийняла холодний душ, а потім після деяких дій щодо таємної передачі зброї в надійні руки, вона вирішила поїхати нарешті в парк та насолодитися екзотичними видами. Спустившись до стійки адміністратора, Гамма посміхалася та була в гарному настрої.
- Пане Володимире, я б хотіла орендувати літаючий скутер для поїздки в аквапарк та парк динозаврів, - з милою посмішкою вимовила грайливо Гамма.
- Звичайно, - ввічливо відповів Володимир, а потім пошепки вимовив, - Я поки на чергуванні, я ж тут працюю, ввечері у мене кінець зміни та я спробую приєднатися до тебе, ми можемо нарешті залишитися одні.
- Це так файно та захопливо, - з сяючими очима відповіла Гамма, а потім вийшла з будівлі готелю та поїхала спочатку в парк.
Гамма розвинула величезну швидкість на скутері, волосся розвивалося на вітрі, та з неї «витікали проблеми, клопоти, сумні думки» разом з вітром. Вона летіла та уявляла собі, що можливо багато років назад так також літали чаклунки тільки на мітлах. Почуття свободи та незалежності, це так окриляло.
Гамма засікла штучні гори та джунглі, а також звук падаючої води, тобто там є водоспад та вона направила свій скутер до водоспаду. Пролетів крізь джунглі, Гамма дісталася до величезного водоспаду, він був мало не в 5 разів більше її зросту. Каскади води гарно падали з величезної висоти в глибоке блакитне озеро. Гамма сиділа на скутері та спостерігала за водою, хоч усе це й було штучним, але водаспад був таким чарівним, що захоплював її дух. Це була справжня симфонія природних звуків, від співу лісових птахів до сильного шуму падаючої води водоспаду. Гамма озирнулася та побачила, що нікого немає, зняла з себе одяг та пірнула з прибережного каменя в озеро, вона підпливла до падаючих струменів водоспаду. Вода була прохолодною, але приємною. Після півгодини купання в озері, Гамма вилізла на сушу, а потім подсохнув, вдягла одяг та поїхала на зустріч зі свою давньою мрію - зустрічі з динозаврами. Лише на малюнках Гамма їх бачила, а от в такому парку ще не була. Гамма їхала довго, по дорозі вона бачила різні гори, на яких були намальовані індіанські або інші ієрогліфи. А потім Гамма трохи заблукала, вона точно була в парку з динозаврами, але бачила лише пустельну землю, а динозавриків - немає. Тут вона побачила невеликий оазис, тут схоже росли справжні пальми, банани та ще якісь величезні дерева, словом це були майже джунглі. Гамма направила свій скутер до оазису, під'їхав вона з цікавістю розглядала величезні дерева. І тут в траві Гамма побачила, що біля міцних великих коренів невідомого дерева сидів той самий слоношмиг. Гамма мало не впала зі скутера, це ж про нього розповідала Мія. Звірятко й дійсно було маленьким, трохи більше її долоні з великими вушками і носом, як у слона та маленькими лапками, він щось тримав та їв. Гамма взяла сумочку та навшпиньках пішла з айфоном до слоношмигу, його точно треба сфотографувати, інакше їй ніхто не повірить, а Селфі буде ще краще. Слоношмиг подивився на неї незворушно, щось доїв та швиденько перебіг під інше сусіднє дерево, але не сховався в норі. Гамма продовжувала крастися, при цьому намагаючись зловити його в фокус, щоб сфоткати, але розумна тварина явно не хотіла, щоб її сфотографували. Через п'ятнадцять хвилин безуспішних спроб Гамма стомлено сіла на траву, суперфотка не вийшла. Поки Гамма сиділа та дивилася на свій скутер, спостерігаючи наближення заходу, до неї обережно підбіг слоношмиг таі сів поруч. У Гамми вже не було ні сил, ні бажання знову його ловити, так вони й сиділи, Гамма дивилася на скутер та небо, а слоношмиг щось жував. Тут раптово щось клацнуло й біля панелі управління скутера виник вогонь. «Тільки цього мені не вистачало. Це ж пожежа», - подумала Гамма та побігла гасити вогонь. Вона намагалася відключити від живлення скутер, але нічого не виходила, вогонь продовжував розгоратися. «Потрібна вода, щоб загасити» - подумала Гамма, а потім раптом несвідомо майже автоматично зняла блузку й накинула на палаючу панель, збивала полум'я та припиняла доступ кисню. Вогонь з третьої спроби потух. Гамма сіла рядах зі скутером та механічно натягала блузку, та оглядала сумку, якою вона теж намагалася перекрити вогонь. «Мда, невеликі пропаліни є й трохи чада, хоча якщо гарно потерти, то не так вже й видно. Ооо. Добре, що я не полила електроніку водою, могло ж вбити. Водою її ж гасити не можна. Я б тоді була, як мрець», - тільки зараз згадала про це Гамма, як же іноді стають у пригоді ці дурні тренінги, де менеджер з пожежної безпеки їм годину розповідав про пожежі та інше.
#2714 в Любовні романи
#52 в Любовна фантастика
#232 в Детектив/Трилер
#126 в Детектив
Відредаговано: 21.01.2020