Вбивство

Через деякий час до їх столу підійшов начальник охорони Петер та запронував Гаммі пройти за ним.

- Я арештована?

- Ні, що ви. Ми б хотіли, що б Ви на дещо подивилися, нам сказали, що Ви фахівець з мечів та ножів, - відповів чемно Петер.

- Хто це ще придумав, що я фахівець по ножах, - обурювалася Гамма. - Якщо подобається дивитися на ножі та мечі, це ще не означає, що я дока.

Але не в її ситуації було відмовляти, Гамма пішла за начальником охорони готелю «Едем».

Вони вийшли з ресторану, та пішли кудись у далечінь, в дальній парк, що знаходиться на великій території аквапарку. Через хвилин п'ять у Гамми початолося гулко битися серце до болю та паморочитися у голові, почали закрадатися страшні думки у її голову. Через ще хвилину серце ще сильніше захворіло та защеміло, повітря не стало вистачати, та Гамма запитала пошепки:

- Кого вбили?

- А як Ви ставитеся до трупів? - запитав Петер, не відповів на її питання.

- До трупів нормально. Вони мені не подобаються.

Вони пройшли ще хвилин десять та підійшли до штучних гущавин джунглів та високої ​​травиі. На траві непомітно лежав чоловік, на обличчя йому поклали ганчірку. Швидше за все, тіло не чіпали. Петер чомусь посміхнувся та сказав:

- Ось ми і прийшли.

Гамма вся стиснулася, намагаючись розгледіти тіло та руки покійного. Невже його вирахували, а бо вона якось "зпалила" його своїми нерозумними діями? Гамма побачив мерця, спокійно видихнула. Це був не Гаррі Рейс.

Петер заявив Гаммі:

- Ви підходьте, не соромтеся. Бачете стирчить щось в його шиї, якись предмет. На кухонний ніж не схожий, можливо, це катана - японський меч.

Гамма присіла біля трупа та тільки зараз помітила цей сталевий незвичний ніж. Гамма обернулася та побачила, що поруч біля Петера стоять дві дівчини службовці готелю «Едем». Вони плакали та говорили, що не винні. Вони вирішили, що це просто сильно напідпитку відпочиваючий готелю, тут багато таких, багаті, слово їм не скажи, а вчора клієнти багато випили  ввечері. Ось вони і вирішили його не чіпати, прокинеться вранці та піде до себе в номер. А ближче до сніданку, вони вирішили його все-таки розбудити, а то пропустить сніданок, та й прибирати треба, а тут небіжчик. Вони відразу керівництву доповіли, а потім поліцію викликали.

З іншого боку, як би в стороні стояв у чорному костюмі японець, схоже з тієї делегації, яку вона бачила в аеропорту. Він мовчав та лише спостерігав за тим, що відбувається.

Гамма знову повернулася до небіжчика та почала розглядати дивний ніж, а потім висловлювала свої роздуми вголос:

- Це не катана. Меч катана великий. Це більше на ножик схожий, дуже погано видно. Можливо танто - короткий меч, або його ще називають самурайський кинджал. Ніж служив для здійснення традиційного японського самогубства - харакірі.

Гамма витягнула голову, але їй було погано видно, та вона потягнулася до ножа, і тут почула голос Лукаса Пирена:

- Гамма, не раджу торкатися до ножа. Там, швидше за все, немає відбитків, а після Вашого дотику будуть вже Ваші відбитки. Воно Вам потрібно?

Гамма обернулася та побачила групу підтримки, яка стояла позаду. Це були Пірен, Мадлен та Річард.

Гамма обійшла труп з боку голови та знову присіла, потім продовжила:

- Ні. Скоріше не танто. У танто лезо зігнуте, а тут воно пряме та у танто довжина леза 25-40 см, а тут приблизно на око сантиметрів десять. І рукоятка інша, на американський меч-танто теж не схожий.

Підійшов робот-поліцейський витягнув ніж із шиї вбитого та простягнув їй на своїй руці для кращого огляду. Це був невеликий ножик, рукоятка та лезо були із цілісного шматка якісної сталі. На рукояті зі сталі були написані ієрогліфи, а на клинку було  декоративне гравірування.

Гамма придивилася та вигукнула:

- Яка краса! Власник цього ножика великий любитель рідкісних антикварних виробів. Це ж Ума-барі-когатана, іноді його називали «кінська голка». Ума-барі використовували, навіть більше ста років тому, для пускання крові коням, а також воїни його використовували для захисту та метання цього ножа. Бачите, у нього клинок дуже гострий та заточений з обох боків.

Петер нахабно посміхнувся та заявив:

- Тобто усе просто. Японець вбив через ревнощі. Справа закрита.

Гамма подивилася на нож Ума-барі, потім на Петера, та не подумав промовила:

- Угу, японець спеціально забув ніж в рані, тим більше це такий небезпечна доказ. Та й ніж дуже коштовний, рідкосний, може вказати на власника-колекціонера. Пірен, у Вас випадково немає жодних ворогів або недругів, може вони хотіли очорнити японську делегацію, щоб зірвати якусь угоду?

Пірен задумався, а потім чемно коректно відповів:

- Мила Гамма, як у багатої людини у мене можуть бути вороги. На відпочинку я не працюю, а насолоджуюся враженнями.

Гамма вимовила:

- Значить, версія скасовується.

Петер знову хитро посміхнувся та зняв білу ганчірку з обличчя вбитого, він різко несподівано запитав: