Пригоди. 2 частина

Сід спочатку сидів та ніяк не реагував, а потім зрозумів, що сперечатися марно. Якісь думки були в його голові про дивну дівчину, але Гамма так ніколи і не дізналася.

Гамма розглядала його засмагле тіло та мозолясті руки:

- Мда ... Чоловік хоч куди красень, тіло супер, явно не чеховська панянка. Що ж я з тобою буду робити?.. Ааа. Вигадала. А ну встань.

Сід встав та чомусь прикрив труси руками.

- Та не збираюся я тебе гвалтувати, - промовила Гамма.

А в голові прокрутилося, такі м'язи та торс у хлопця, що скоріше він мені за дві секунди згорне шию.

Гамма дістала якісь дві овальні липучки та прикріпила їх до грудей Сіда, а потім почала на щось натискати. "Груди" або силіконові овальні липучки несподівано почала набувати форму грудей на тілі Сіда. Гамма трохи захопилася процесом:

- Нехай буде 4 номер, така колоритна дама вийде.

- Гамма, - сказав Сід з докором, дивлячись їй в очі.

- Гаразд, нехай буде другий розмір грудей, але тоді вийде велика міцна панянка. Стій спокійно, зараз буду творити.

Гамма дістала балончик з сумочки, встановила якісь параметри та стала покривати тонкою плівкою торс та руки Сіда.

- Стій спокійно дві хвилини, воно повинно застигнути. Так, підправимо тут й тут. Нехай будуть довгі рукава. Долоні не висовувай з рукавів та не пдінмай рукава, долоні в тебе грубі чоловічі, такі не сховаєш, а рукавички вийшли давно з моди. Так, ще трохи та буде спідниця, - промовила Гамма.

Гамма нанесла на ноги Сіда теж тонкий шар, щось зробила та піна з балончика, коли застигла перетворилася в темне синє плаття з червоними чудовими великими квітами. Довгі пишні рукави були по довжині більше, ніж вказівний палець Сіда, таким чином не було видно, що там чоловіча рука. Довга спідниця трохи розширювалась донизу, немов дзвоник та приховувала ноги Сіда. Гамма була задоволена платтям, але потім з сумом подивилася на шию чоловічу, яка вказувала, що це чоловік, а не жінка. «Багато чого ще не допрацьовано», - чомусь згадалося їй та Гамма продовжила роботу по перетворенню. Гамма дістала з сумочки синій квадратик, струснула та він перетворився в довгий полупрозорий волошковий шарф. Гамма гарно пов'язала цей дивовижний шарф на шиї Сіда. Вийшло чудово, тепер залишилося обличчя. І як же їй приховати мужнє обличчя Сіда, роздумувала Гамма.

Гамма зітхнула та зі словами: «Один раз живемо», дістала якийсь квадратик, схожий на клаптик хутра. Гамма кілька разів струснула квадратик та він перетворився в каштаново-руду перуку в формі довгого каре. «Шкода. Моя улюблена перука, але ж вибиратися треба», - пробурмотіла Гамма та вдягла перуку на Сіда. Перука на цьому чоловіку сиділа ідеально, тільки ... Гамма витягла гребінець з сумки та зробила йому зачіску на право, потім на ліво, але змін не відбувалося. На неї все одно було чоловіче обличчя Сіда з високим розумним чолом та такими ж розумними очима, тільки в них чомусь з'явилися смішинки та ще щось. Але Гамма це не помічала, бо її зараз хвилювало зовсім інше та на погляд Сіда вона не звертала увагу. Трохи поміркував, вона вирішила, що раз вона вже жертвує перукою, то треба йти до фіналу. Дістав ножик з сумочки та клацнувши перемикачем на ручці ножа, Гамма отримала міні ножиці, якими вона зробила пишний чубок на перуці у Сіда. Потім взяла коричневі великі окуляри в витонченій оправі, знову задумалася, розглядаючи мужнє привабливе обличчя Сіда та його завзяті веселі очі. Гамма іншою рукою спонжиком з пудрою вирівняла йому тон обличчя, паличкою підібрала тон помади для губ Сіда, а потім вдягла величезні шоколадні окуляри на його ніс.

- Ось так то. Хай не Мерлін Монро, зате на жінку вже схожий. Давай, витягай грати з вікна. Так. А зараз, чоловіки вперед, - скомандивала Гамма, вказуючи на вікно без решітки.

- Пані - перші, - галантно промовив Сід.

Гамма зібралася з духом та полізла через вікно, щоб вибратися з цієї хатини-в'язниці. Через деякий час вона зрозуміла, що застрягла. Руки до землі не доходять, падати страшно, а п'ята точка зрадницьки застрягла у вікні. Сил ні вперед ні назад не було.

Несподівано Гамма почула неголосне покашлювання. Хоч Гамма й висіла на вікні, як білизна на вішалці, але вона зібралася, уперлась руками об стіну та підняла голову, щоб подивитися хто там стоїть. Від страху Гамма закрила очі, але потім вирішила, що пропадати, так з музикою та відкрила спочатку одне око, а потім інше. Це був Гаррі Рейс.

- Вух. Як ти мене налякав, - видихнула Гамма.

- Що, застрягла? - запитав з підступною усмішкою Гаррі Рейс.

- Я - ніколи, - гордо промовила Гамма.

І кому-то сказала: «Штовхай мене вже». Гамма відчула, як Сід ледь-ледь намагається підштовхнути її п'яту точку.

- Нічого не виходить. Ти за ноги хапай, я не можу дотягнутися до землі.

Гаррі з цікавістю спостерігав за цим, йому було цікаво з ким це вона спілкується.

Сід підхопив її за ноги, та Гамма через мить вже сиділа на землі, поза хатини. Гамма відсунулася вліво від вікна та побачила, як Сід спритно ластівкою вилетів з вікна хатини, спритно приземлився та вже через хвилину стояв на землі, як ні в чому не бувало. Гамма втягнула живіт, схопилася та гордо встала в позу, немов це вона вправно вистрибнула з вікна та ніяких затримок не було.

Гаррі секунду мовчав, потім запитав, вказуючи на Сіда: