Вечір першого дня

Коли Гамма зайшла в хол готелю, то побачила, як їй махає рукою усміхнений Володимир. Гамма підійшла до стійки реєстрації. Володимир, чарівно усміхаючись, запитав:

- Як справи? Нічого не звичайного, містичного не було?

- Потихеньку. Робочі моменти улагоджені. Швидше за все, завтра відлітаю. Хоча ... Може, на два дні затримаюся, аж надто у вас тут гарно, та ще й вихідні завтра: субота та неділя.

Тут Гамма побачила, що в довгому холі готелю вже відчинили якісь двері, а біля дверей стояв низенький міцний охоронець, а поруч біля відчинених дверей стояла голограма з написом: «Ласкаво просимо! Конференція «Екологія. Проблема риб та водоростей ».

Заходили туди неспішно різні люди та усі в чорних окулярах. Гамма теж вирішила надягнути чорні окуляри, щоб не було видно вираз її очей. Відвідувачі конференції заходили по цікавим пластиковим запрошеннями у вигляді квітки. Заходило туди мало народу, було видно, що мало кого цікавить екологія. Але тут Гамма трохи зацікавилася, на конференцію в дорогій темно-блакитній сукні від модного стиліста зайшла Мадлен Дерін. «Цікаво, з якого пластику або синтетичних волокон зроблено її плаття, що воно має такі красиві зборки, і як витончено сидіть по її фігурі», - подумала з легкою заздрістю Гамма. Наступний, хто зайшов до конференц залу, був Пірен. Це був великого зросту кремезної статури харизматичний чоловік, впевненний в своїй владі та силі. В нього був гарний смак  щодо одягу та карі очі з таким виразом, що зразу звертав увагу та виникала до нього симпатія.   Потім зайшла  східна компанія в чорному. Чоловіки з чорним волоссям, були в офіційних ділових костюмах: брюки, піджак, біла сорочка з запонками на рукавах, краватка з шпилькою. Це точно були ті, з ким вона зіткнулася в аеропорту, а он той, який її мало не збив. Потім зайшли Річард та міцний чоловік з сивиною, що таємно спілкувались у "Санвей". Більше побачених нею не було серед відвідувачів конференції. Зараз на конференцію стали заходити худорляві в окулярах чоловіки, схожі на професорів, було кілька жінок міцної статури в грубих піджаках, які явно не стежать за своєю зовнішністю. Майже в кінці - перед початком конференції до дверей підійшов хлопець в окулярах. Він нервово шукав жетон з квіткою, потім заглянув всередину. Нерішуче потоптався біля дверей, а потім зайшов на конференцію. «Це ж той з аеропорту хлопець», - мало не сказала вголос Гамма, але вчасно зупинилася.

- Невже цей хлопець знімає номер в нашому готелі? - запитала задумливо Гамма.

- Ви зацікавилися ним? - запитав робот-адміністратор Володимир.

- Цим хлопцем?

Гамма здивовано подивилася на Володимира, а потім трохи примруживши очі подивилася йому в очі. Вона закрила очі на секунду, посміхнулася, а потім сказала:

- Так, це типаж моєї мрії. Темне волосся закинуте назад, зачіска охайна. Волошкова футболка шикарно підкреслює м'язи, світлі потерті джинси та спортивні сандалі із синтетичної шкіри на липучках. В чорних окулярах, як вони йому личать. Загалом, мрія, а не чоловік. Згідно з високого чола та окулярів він явно дуже розумний та, мабуть, працює на фірму, пов'язану з екологією або захоплюється нею. Його відправили у відрядження на конференцію, як самого привабливого та розумного.

Володимир дивно замовк, а потім відповів:

- Ні, він не наш відвідувач.

Гамма нервово стукала пальцями по кришці столу адміністратора та чогось нервувала. Гамма знову зиркнула на Володимира, потім про щось задумалася, та несподівано запитала:

- Бажаєте посперечатися на поцілунок?

- Поцілунок? - нервово запитав Володимир.

- Ах, так, я ж забула, що Ви робот, - пробурмотіла Гамма.

Володимир з цікавістю запитав:

- А про що Ви хотіли порадитися або запитати?

- Мені здається, що цей хлопчина не зовсім простий, як здається. На жаль, і красені бувають іноді не позитивними героями. У нього в рюкзаку лежить плазмова зброя P-II-V, версія модифікована, але як я пам'ятаю дана зброя заборонена, а тим більше її застосовування в громадських містах. Ця зброя для великих галактичних війн, та й те під питанням його використання. Крім того, що іноді вибухає в руках у того, хто стріляє, то воно ще вбиває одним пострілом до ста чоловікта та більше. Це тобі не лазер, та, навіть, не куля.

- Гамма. Мені здається, у Вас дуже велика фантазія або Ви мене хочете просто розіграти.

- Добре, просто посперечаємось, на інтерес? - захоплено заявила Гамма, поклавши цукерку в рот з синтетичним присмаком м'яти.

- Гамма, мені здається, Вам треба заспокоїтися, скупатися в басейні. У Вас просто розігралася фантазія, це буває, тим більше у Вас сьогодні стільки подій, то кольє, то листи дивні. Усе ж вирішилося, немає чого переживати, відпочиньте, зайдіть в казино, - заспокоював її Володимир.

- Цікаво, а в смарагдовому кольє нічого не знайшли в поліції? Записки, наркотиків або чого ще? Воно не могло служити платою за щось? - запитав Гамма, думаючи про своє.

- Гамма, ось це вже занадто. Нічого не знайшли, - ствердно заявив Володимир. - А чому Ви так вирішили?

- Так, чула одну версію, що мовляв хтось із сімейства Пірен взяв це кольє, а звалили на злодія. І страховку можуть отримати бо зникло кольє. Смарагди легко вийняти, а потім продати. Якщо смарагдове кольє знайшли в подушці, то чи міг злодій в лічені секунди заховати кольє, або хтось поклав його, щоб хтось певний забрав? Хоча в наш час усе може бути. Це я так, про себе думаю, - заявила Гамма, побачивши, як дивиться на неї адміністратор Володимир.