Знову офіс

Перевірка підходила до фіналу. Робочий день теж. Останній з опитуваних залишився Михайло в кабінеті у Гамми. Кожен із співробітників відповідав на питання, які стосувалися його роду діяльності. А питання виникали часто, після обробки такої величезної кількості інформації, які вони їй надали в паперовому вигляді. Виникла невелика пауза або тиша, поки Гамма заповнювала свій нотатник в айфоні. Михайло помовчав, потім у нього заблищали очі, немов йому прийшла ідея. Михайло весело повідомив:

- А Ви чули, що сталося в готелі «Едем»? Кажуть, що там сталося викрадення століття. Два номери готелю зайняли дочка та батько. Батько - міліардер, власник найбільших алмазних копій, серед яких найчастіше зустрічаються смарагди великих розмірів. Він ще чимось займається, але точно невідомо. Пірен володар величезного статку. Подейкують, що у нього навіть інформаційні чіпи з золота. Так ось його дочка Ангеліка, не дивлячись на заборону батька, привезла якесь кольє, яке коштує нечуваних грошей. Так Ангеліка побоялася та не здала прикрасу до сейфу готеля, а замкнула смарагдове кольє в сейфі свого номера. Сейф мав потрійний електронний захист, плюс до сейфу була підведена сигналізація, яка приєднана до поліції та відділу безпеки готелю «Едем».

Сигналу про злом від сигналізації не було. Як відкрили сейф невідомо. Стороннього відеокамери чомусь не засікли, але зовнішні камери готелю «Едем» засікли, що біжить хтось. Робот-поліцейський оперативно наздогнав його. Це був звичайний хлопець в окулярах, швидше приїжджий. Але хлопець активно заперечував свою причетність до крадіжки. Він заявив, що займався звичайним ритуалом - бігом. А пробіжка для нього дуже корисна, особливо для здоров'я. Він завжди мовляв бігає для підтримки форми. Робот-поліцейський зробив огляд його речей, але при ньому не було викраденого кольє. Пірен кричить, що по судах затягає готель, а вони йому заявили, що Ангеліка сама відкрила сейф, а потім десь загубила коштовне кольє. Такої цікавої події в нас в нас на острові ще не було. Як думаєте, хто з них має рацію?

- Навіть не знаю, - відповіла Гамма. - У нашому сучасному світі усе може бути.

- Дозвольте я Вас проводжу, зараз, мабуть, небезпечно ходити по вулицях острова. У Вас теж досить гарний кулон, - пробурмотів, ніяковіючи Михайло.

Гамма ствердно кивнула, зробила останній запис у айфоні, вони з Михайлом пішли разом до вихідних дверей офісу. Коли вони вийшли з офісу, на вулиці трохи стемніло, але штучні дерева ще не включилися для освітлення. «Через годину - дві включаться дерева та буде дуже красиво», - подумала Гамма.

Гамма взяла під руку Михайла, та вони повільно пішли у напрямку до готелю «Едем». Але через 5 хвилин їх наздогнав Веніамін Пухов, та заявив, що він чекає на повернення Михайла в понеділок на роботу, як зазвичай. Михайло знітився, спробував щось сказати, опустив плечі та пішов додому. Гамма сховала посмішку та подивилася на Веніаміна.

- Який чудовий вечір! Шкода, що Ви нас так скоро покидаєте. Сподіваюся, перевірка була успішною? - запитав Пухов.

Гамма лише загадково мовчала. Вечірньою прикрасою вулиці були яскраві жовті штучні метелики та бурштинові штучні жуки світляки.

Пухов довго мовчав, а потім запитав:

- А Ви не чули, перевірка не пов'язана з моїм звільненням?

Гамма задумливо похитала головою та відповіла:

- Ні, це звичайна перевірка.

Пухов почувши це, розправив плечі та гордо дивився вперед. Так вони й дійшли до готелю «Едем».