Обідня перерва

Спочатку вона хотіла сгризти таблетку зі смаком м'яса та пюре, та продовжувати працювати, але потім вирішила, що вона усе встигне, є шанс нормально пообідати у ресторані готелю «Едем». Гамма підійшла до секретарки Рози та повідомила, що вона йде на обід та швидко буде. Документи на її столі просила не чіпати, так як вона їх систематизувала, а після обіду їй потрібні будуть особисті відповіді співробітників та керівництва, на деякі виниклі питання.

Вона зайшла до готелю «Едем», та підійшла до реєстраційної стійки до Володимира.

- Я б хотіла пообідати у Вашому готелі. В якому ресторані у Вас можна пообідати та що там подають сьогодні? - уточнила Гамма.

- Синтетичне м'ясо під синтетичним вином «Буалу». Також сублімоване блюдо: макарони з лісовими грибами та соєвим соусом. На десерт сублімоване блюдо: чорничний суп. Все це приносить пілотний дрон-офіціант. Ви можете спостерігати на веб-камері за процесом приготування страв, - чемно, розтягуючи слова, сказав робот Володимир.

- Я залишала у Вас картку від свого номера 131.

- Ось Ваша карта, - ввічливо повідомив Володимир, та простягнув їй карту.

Їх руки зустрілися на мить, Гамму обпекла тепла хвиля, вона не хотіла відпускати його долоню, а відпустив, сумно подивилася у його карі та такі розуміючі очі робота.

- Пане Володимире, ось якби ... - вимовила тихо Гамма, а потім прикусила губу, що їй робити вона не знала. «Він же робот, хоча ...»

- Гамма, Вас щось турбує? Може, Ви поділитеся цим зі мною? Я лише робот. А один із законів робототехніки звучить: «Не нашкодь людині». Вважайте, що розмовляєте зі стінкою, - сказав тягуче Володимир та беземоційно подивився на неї.

Гамма подивилася на робота. Взагалі-то їй з кимось треба було поговорити та порадитися, не йти ж їй в поліцію. У ньому було щось таке, що вселяло довіру. І вона ризикнула.

- Пане Володимире, не знаю навіть, як почати. У мене виникли дві проблеми. Одну можна відкинути, оскільки швидше за все помилилися, а ось друга ... Мда. Уявіть собі, що Ви раптом на своїй стійці знайшли дороге чудове смарагдове кольє. Вартість якого швидше за все перевищує 150 мільйонів. Що б ви зробили? Віднесли в поліцію або викинули? Раптом в поліції вирішать, що кольє вкрадено та звинуватять у крадіжці?

- Гамма, Ви знайшли кольє на моїй стійці? - уточнив робот-адміністратор Володимир.

- Та ні. Я знайшла несподівано для себе кольє зі смарагдами в своїй сумці. Коли я приїжджала на цей плавучий острів, в сумці у мене його не було. Швидше за все хтось або помилково, або спеціально поклав у мою сумку. У мене є одна версія, що його поклали в кафе «Санвей», коли я тимчасово її залишила під кущем на кшталт фікуса, але я не впевнена на усі 100%.

- Це зовсім не проблема. Ви даєте мені кольє, а я передам його роботу-поліцейському. І все залагоджено. Ви ж його не вкрали.

- Ні, звичайно, - нервово заявила Гамма.

- А друга проблема? - вимовив з ввічливим участю Володимир.

- Аааа. Це дивний лист електронний. Потрапив до мене помилково. Там була тема: «Зустріч не відбулася. Допоможіть». Я звичайно не відкриваю листів від сторонніх невідомих мені адресатів через можливість отримання вірусу. А тут мене не зустріли в аеропорту, я вирішила, що це мені прислали, - пригнічено сказала Гамма.

- Я можу подивитись? - уточнив Володимир.

- Так будь ласка.

Гамма відкрила свою пошту на айфоні та показала Володимиру текст листа. Володимир уважно прочитав. Гамма знову подивилася на свій айфон, та побачила, що від цього дивного адресата надійшов ще один лист. Там було написано: «Передай привіт Фосс». А внизу були якісь дивні цифри. Тут Гамма згадала дещо, і вирішила, що не дарма вона дивиться пізнавальний канал про 20 століття та інше.

- Я здається знаю, що це. Фосса - це тварина, воно колись жило на острові Мадагаскар. Фосса щось середнє між виверр та невеликий пумою. Я ще передачу про неї дивилася. Тільки що нам це дає? Ми на плавучому острові, а Мадагаскар в іншій стороні.

- Острів Міана зараз пливе зі швидкістю 3 км на годину, до вечора ми будемо поруч з островом Мадагаскар. Швидше за все, зустріч буде там. Від острова можна доплисти на катері або яхті до острова Мадагаскар, ніхто не зверне увагу на це.

- Що ж це за цифри? Може, це координати GPS? - сказала задумливо Гамма.

Гамма запустила в пошук цифри.

- Ні, це не координати GPS.

- Можливо, це широта та довгота, - захоплено запропонував робот, заглядаючи в її айфон.

- Ні, це теж не підходить. Якщо підібрати замість цифр літери, то теж не виходить.

А які там цифри? Може я теж зможу допомогти, - попросив робот-адміністратор.

- Дивні цифри. 1 14 1 10 1 10 22 25 12 5 12 15 4 7 5, - пробурмотіла Гамма, намагаючись підглянути що там пише Володимир.

- Якщо взяти англійський алфавіт, то виходить Anjajavy Le Lodge, - заявив Володимир.

- І що б це могло означати? Не дарма я сюди взяла айфон останньої моделі. Айфон, покажи мені Anjajavy Le Lodge. Можливо це щось пов'язане з Мадагаскаром, чи ні, - міркувала вголос Гамма.

Айфон засвітився, з його панелі з'явився промінь, який перетворився в голограму готелю біля моря. Потім технічними голосом айфон заговорив: