Кафе «Санвей»

Гамма в гарному настрої йшла від готелю.  Молода дівчина побачила дерево з великим листям та вдарила по листу і той засвітився чудовим блакитним світлом. Красиві у них тут дерева, штучні дерева чомусь радували її сьогодні. Вона зайшла в кафе «Санвей», яке більше нагадувало китайський будиночок. Гамма знайшла вільний столик та сіла поруч з діжкою з великою невідомою зеленою рослиною. Меню-голограми не було. Поруч відвідувачі замовили китайські смажені із золотистою скоринкою рулети з овочами, пельмені та Тофу Ма По. Офіціант китаєць обслуговував сусідній столик. В нього було темне коротке волосся, чорні виразні очі, смаглявий колір обличчя, лагідна усмішка, яка відразу викликала симпатію. Чекати їй було не довго, через те, що народу було небагато, мабуть, через надзвичайно дорогі ціни або через ранній час. Зараз ще не було 9 години. Доки чекала, Гамма розглядала цікавий інтер'єр кафе, тут були навіть рибки в акваріумі. «Які гарні штучні рибки стали робити, диво», - подумалося їй. Настрій у неї було грайливий та вона вирішила вдарити по великому листу рослини-дерева, яке було у кадці біля неї. Але листя не засвітилися. Гамма з подивом подивилася на рослину, а потім на офіціанта. Той не переполошився стосовно неробочої рослини та офіціант продовжував спокійно обслуговувати. «Це схоже справжнє дерево. Я бачила таке в історичній програмі про 20 століття», - подумала вона та удала, що просто милувалася рослиною-деревом. Через деякий час до неї підійшов усміхнений китаєць та запитав чи не хоче вона млинчиків з полуницею та справжньої запашної кави, звареної у турці на піску вулкана, що палає. Гамма позитивно кивнула головою. Тоді зраділий китаєць запитав, а може вона хоче сама вибрати полуницю. Гамма, як заведена, знову кивнула головою. Китаєць пішов вперед та Гамма слухняно слідувала за ним. Він підняв завісу біля дверей, Гамма зайшла і обімліла. У сусідній кімнаті були полки різної висоти в декілька ярусів. Тут росли різні ягоди та фрукти. Гамма посилено намагалася згадати, як же виглядає ця полуниця, бо вона дійсно про неї дивилася на своєму улюбленому каналі про стародавні рослини. Тут вона побачила великі червоні соковиті плоди та вказала на них, це була полуниця. Цієї екзотики вона ще не зустрічала.

Через деякий час Гамма повернулася за свій столик. Їй подали млинці з полуничним соусом та плодами цільної червоної соковитої полуниці. Це було дорого, але як це було смачно! Гамма поклала в рот чайну ложечку тірамісу, закрив очі вона насолоджувалася гармонією смаку. Справжній молочний продукт з печивом та смачною полуницею. Цього Гамма ще не куштувала! Це було щось! Який різкий контраст зі звичайною їжею, синтетична їжа хоч і була живильним та мала якийсь смак, але не було того феєрверку відчуття від вживання  справжньої їжі.

Після сніданку до неї підійшов китаєць та  запитав чи сподобалася їй їжа, а також запропонував зробити тимчасове татуювання безкоштовно, як подарунок від їх кафе. Він показував кульки, де було намальовано: сонечко, метелик, дракон та просто коло. Гамма несподівано розсміялася. Уточнив, що вони тримаються лише кілька днів, а потім змиваються, Гамма вказала на красивого графічного дракона та підставила передпліччя. Китаєць лише доторкнувся до руки, болю не було зовсім. І через кілька секунд її руку прикрашав чудовий чорний дракон. "Нехай буде. Так навіть цікавіше. Можливо, залишуся тут на вихідні дні. Зможу купатися та у гарному купальному костюмі демонструвати чарівного дракона. Коли приїду у головний офіс, то дракона вже не буде!» - вирішила Гамма.

Час наближався до 9 ранку та Гамма поїхала до офісу підрозділу фірми. Добре, що у неї був айфон навігатор,  адресу філії вона ще вчора завбачливо записала в замітки.