Розділ 12. Шлях занепалого янгола

Нік миттєво перехопив ініціативу Роуз і, притиснувши себе, поцілував більш вимогливо та пристрасно. Вона затремтіла в його руках, ніби осінній листок на вітрі. Нік провів долонями по її тендітних плечах, наче намагався зігріти. Вона, знітившись, перервала поцілунок і опустила голову до його грудей.

— Я не смів. Роуз, пробач, — прошепотів завмерши.

— Якщо маю пожертвувати місцем у Раю, аби врятувати тебе, я це зроблю, — Роуз замовкла і її плечі здригнулися.

— Я не дозволю.

— Вибір приймаю я і я його вже зробила, — Роуз придивилася до його очей, відчуваючи, як тепло ковзає по її венах і насичує їх замість крові коханням. Коханням до солдата підземного легіону.

Коли з'явився Мішель, котрий вже знов набув людської подоби, вони не відсахнулися одне від одного. Нік продовжував міцно тримати долоню Роуз.

— Про це ми поговоримо згодом. Проблем стільки, що не знаю, з якої й почати, — зітхнув Мішель.

— Говори, — кивнув Нік.

— Скажу, бо це стосується тебе, але не знаю, як це сказати.

Мішель виглядав настільки спантеличеним, що Роуз стало по-справжньому страшно.

— Наша основна проблема полягала в тому, що ми не могли зрозуміти, чому і Антон, і Роман так прагнуть отримати душу Рейчел Грандчестер, — врешті почав Мішель.

— Я теж думав про це, — кивнув Нік.

—Я відповім вам чому, — Мішель підійшов ближче. — Ця історія почалася на рубежі дев'ятнадцятого століття. Тоді у Світі Живих жила одна прекрасна тілом і душею діва на ім'я Емілія Раскольнікова. Жила вона у Російській Імперії і припадала дочкою одному побожному дворянину. Рідкісна красуня, котра була настільки чиста настільки й прекрасна. Звичайно ж вона не могла не зацікавити Пекло, і Рай вже обдарував її своїм заступництвом. До неї приставили молодого янгола-охоронця на ім'я Антон. Він сумлінно оберігав та захищав Емілію, допоки не зрозумів, що покохав її. Почуття між янголами та людьми, так само як і між демонами та людьми, одне з найжорсткіших та найсерйозніших табу. Антон це знав. Він попросив замінити його іншим янголом-охоронцем для Емілії і архангели прийняли його покаяння. До неї було приставлено його старшого брата. На жаль і той був зачарований прекрасною дівою, але справи пішли набагато страшніше — Емілія закохалася в нього, а незабаром їй розкрилася його таємниця. Старший брат, на відміну від Антона, не покаявся, а вирішив боротися за своє кохання. Він дозволив собі найжахливіше святотатство — тілесний контакт з Емілією. Проте закоханий янгол припустився ще однієї непробачно фатальної помилки — розповів про все Антонові.

Роуз важко-важко зітхнула й навіть Нік відчув сум від тієї історії, хоча ще не чув її фіналу.

— Антон, вражений тим, що Емілія відповіла на почуття іншого янгола, розлютився і розповів про все архангелам. Вибухнув неймовірний скандал у Раю, а Душа Емілії опинилася на шляху до Пекла, — продовжив ти часом Мішель. — Архідемони вимагали свою Душу і погрожували війною за порушення статуту. І янгол, котрий щиро кохав її, вимолив для неї прощення та путівку до Раю, а сам...

Роуз і Нік, затамувавши подих, дивилися на Мішеля, підсвідомо знаючи, чим закінчилася історія прекрасного янгола — єдинокровного брата Антона.

— А сам він був вигнаний з Раю, перетворений на занепалого янгола і Пекло прийняло його у свою пітьму, — Мішель стишив голос до ледь чутного шепоту. — Ім'я тому янголу — Роман!

Роуз зойкнула, а Нік кілька разів нервово кліпнув і шумно втягнув у легені повітря.

— Роман? Лютий архідемон без страху та докору сумління  був янголом? Він пожертвував своєю благодаттю, своїми крилами та місцем у Раю заради смертної дівчини? — Нік не вірив. — Обміняв свою безсмертну душу на душу Емілії і замість неї спустився в Пекло?

— Саме так. Портрети не брешуть. Ніколи! — запевнив Мішель. —  Емілія прожила довге життя на землі. Вийшла заміж та народила кількох дітей, але до глибокої старості в її серці був тільки Роман. Довге життя без нього служило їй нестерпним покаранням. Коли вона померла і Душа її, як було обіцяно Романові, потрапила до Раю, мабуть і почалося те, що триває досі. Антон не пробачив Романові вічне кохання Емілії, а Роман не вибачив Антону зради. З того часу вони очолюють войовничі легіони і завжди стоять по різні боки барикад. Вони обидва полюють на Душі нащадків Емілії. Рейчел — остання з тих нащадків. З її смертю на землі більше не залишиться нікого, у чиїх жилах текла б кров прекрасної дворянки: коханої і архангела, і архідемона. Кому дістанеться Душа Рейчел — той і переможе у цій негласній війні двох братів.

— О, Світлий! — тихо прошепотіла Роуз.

— Диявол! — Нік все ще намагався перетравити отриману інформацію, але те давалося дуже важко.

— Що ж нам робити? — прошепотіла Роуз.

— Хтось ще знає? — запитав Нік.

— У Раю точно тільки архангели. Ми, рядові янголи, нічого подібного ніколи не чули, — відповів Мішель.

— Але й у нас ніхто, на жодному Колі, словом про таке жодного разу не обмовився. Значить і там цю історію знають лиш одиниці, — промовив Нік.

— І крім цього у нас ще дві проблеми назріли, як мінімум, — Мішель вивчальним поглядом подивився на Ніка та Роуз.

Якщо Нік витримав важкий погляд з гідністю, то Роуз одразу опустила очі.

— Мені треба повертатися до Раю. Роуз, ти зі мною? — перепитав Мішель, вже підсвідомо знаючи відповідь.

— Ні, — тихо видихнула вона.

— Я так і думав, — гірко усміхнувся Мішель.

— Писання Світлого вчать нас, що любов — понад усе. Що вона основа життя та створення світу. Що тільки любов веде нас і висвітлює наш шлях у непроглядній темряві. Що їй ми повинні слідувати. Я це роблю. Я слідую своїй любові, — впевнено промовила Роуз. — Так і передай Антонові. Якщо він захоче вислухати мене, тільки тоді я готова повернутися до Раю.

Мішель кивнув і розчинився у повітрі.

Нік стиснув її долоню і тихо шепнув:

— Ти не пошкодуєш про свій вчинок?