13

— Невже ревнуєш, Блондиночко? — запитав Раян вдаючи, що складає посуд на столику поруч з Мірандою. 

— А ти все бажаєш потішити своє самолюбство? — стримано відповіла дівчина не дивлячись йому в очі. — Краще повертайся до роботи, Раяне. Та й друзі тебе чекають. Ну, чи своє замовлення.

— Тікаєш? — хмикнув він на що Міранда лише знизала плечима.

— Світ не обертається лише навколо тебе. Крім тебе є й інші працівники, які потребують моєї уваги. Й, повір, до них я відношусь, так само як і до тебе.

— Тобто цілуєшся з кожним з них? — крізь зуби запитав Раян.

— То он якої ти думки про мене? Думаєш, якщо я не влаштувала скандал коли ти поцілував мене, то й надалі терпітиму твої придирання?! Це була разова акція. Наступного разу я не дозволю такого. Хоча ні… Наступного разу не буде! — блимнула очима дівчина зрештою повернувши голову до Раяна.

— Я хочу познайомити з ними. — не зважаючи на шипіння дівчини відповів Раян.

— Що?! — не розуміючи про що говорить Раян дівчина уважно розглядала його обличчя, наче шукаючи якісь ознаки його незрозумілого стану. — Ти що, п’яний на робочому місці? Якщо так, то тобі дууже…

— Я не ідіот! Можеш не продовжувати далі. І про знайомство… Я говорив про своїх друзів. Хочу тебе познайомити з ними.

Погляд Міранди став ще ширшим, ніж був до цього. Мимоволі пригадалась та зустріч у фоє готелю. Лише у двох парах очей вона помітила співчуття. Для інших все виглядало наше дешева розвага. А зараз що?

— Не бачу причини для нашого знайомства. — відповіла дівчина й в цю саму мить на її телефон прийшло сповіщення й вона відволіклась на нього.

Пробігшись очима по тексту вона посміхнулась та щось написала у відповідь. А тоді спохватившись підвела голову на Раяна:

— Сподіваюсь, що ти зважиш на мої слова. До кінця твоєї зміни лишилось не  так вже й багато.

Нічого більше не пояснюючи Міранда вийшла з ресторану. Раян розривався між бажанням піти за нею та обов’язком лишитись тут. Зрештою останнє перемогло.

— Мені зраджує зір чи тебе знову відшили? — зареготав Люк щойно вони повернулись.

— Ніхто мене не відшивав. — буркнув Раян. Хоча насправді розумів, що друг має слушність.

— Любий, та дівчина погано на тебе впливає. Ти вже злишся на нас, твоїх друзів, через неї. І це минуло не повних два місяці. А що буде після семи? — зауважила Скарлет.

— Затягни її в ліжко, кинь та продовжуй насолоджуватися життям!

— Синтіє!

— А що? — надула губи дівчина. — Я всього лиш озвучила те, що думають інші.

— Я не збираюсь відступатись від свого плану. До того, я хочу, щоб вона влилась в нашу компанію. — почувши оклик одного з відвідувачів Раян повернув голову й зрозумівши, що його кличуть, кивнув головою. - Я мушу йти. Договоримо коли закінчиться моя зміна.

Прийнявши замовлення він попрямував на кухню. А потрапивши туди — отримав нове завдання від шефа: мити посуд. Це було своєрідне покарання для нього. Адже шеф помітив його прискіпливу увагу до одних клієнтів, в той час, як інші були змушені чекати.

Коли зміна нарешті закінчилась та він вийшов із кухні, то в ресторанні була лише Бріана. Помітивши його вона постукала долонею по кріслу поряд з собою.

— А де всі?

— Поїхали збиратись до клубу. Просили передати, що й на тебе чекатимуть. — Раян мугикнув сідаючи поряд з кузиною. — Я замовила твої улюблені закуски. Вони трохи остигли, але їсти можна. Сумніваюсь, що ти їв нормально.

— Хто ж іще подбає про мене, як не моя люба кузина. — солодко протягнув та відрізавши шматок м’яса та поклав його до рота й примружившись поглянув на дівчину. — Ти ж не просто так лишилась. Будеш мене знову відмовляти?

Замість відповісти Бріана уважно дивилась вперед крізь скляні двері ресторану. Раян поглянув туди й завмер. Міранда, посміхаючись, розмовляла з Грейс. А в руках тримала букет червоних троянд. Затиснувши в руках столове приладдя до побіління кісточок він поглядом проводив дівчину до ліфта.

— Вона ж не байдужа тобі, так? — питання Бріани було водночас ствердженням та заспокоєнням. — Може варто нарешті визнати це?

— Брі, ти себе чуєш? — зрештою повернув голову до неї Рай. — Ти думаєш про казна-що. Як гадаєш мені має бути, коли мій план руйнує якийсь незрозумілий тип? Оці їхні зустрічі… Квіточки… — кинувши приладдя на стіл він склав руки на грудях й важко дихаючи хмурив брови. — От чого їй не вистачає? Брі, ти жінка. Порадь щось?

— Щирість… Кохання… — невпевнено похитала головою дівчина.

— Господи, ви з Ітаном нестерпні. Торочите про одне й теж  саме. — закотив очі Раян. — Розберусь без вас.

— То я скажу, що ти в клуб не прийдеш? — запитала Брі коли Раян підвівся. Та той лише відмахнувся рукою на що Бріана лиш зітхнула.

Лишивши кузину в ресторані Рай попрямував до номера Міранди. Нетерпляче постукавши у двері він увійшов в номер щойно вони відкрились та притиснувши дівчину до стіни поставив руки по сторонах від її плечей.

— Взагалі то я не запрошувала тебе увійти. — обурилась Міранда.