Всі гроші світу

Ірі не спалося, Даріо ще не повернувся із Землі. Щоб себе чимось зайняти, вона спустилася в кабінет Олександра. Хотіла розібратися зі спадком на Землі, чи вистачить його на будівництво лікарні. Іра довго шукала в шафах і на полицях хоч щось пов'язане зі спадком, але нічого не знайшла. Вирішила пошукати записи на комп'ютері , всі папки мали цифрові позначення, без будь-яких назв. Щоб не ламати голову, яку папку відкрити - Іра вирішила, що якщо назва папки це рік, і відкрила її. В папці ще одна папка вже з назвою UBS. Іра відкрила її і побачила таблицю з сотнями рядків з цифрами. Прийдеться поламати голову, щоб зрозуміти, що означають ті цифри. Коли уважно подивилася, то їй здалося що це звичайна таблиця дисконтування, вона таких скільки разів розраховувала. Отже про що можна було зрозуміти, в таблиці проведено дисконтування суми в 300 000, відсоток дисконтування становив 7,5%, кількість років - двісті, похибка на інфляцію 2% , комісійні 0,75%. Результати вражали- відсотки за двісті років склали 189 030 194 119,38, це вже з урахуванням інфляції, при чому з цієї суми має бути знято комісію в сумі 14 460 809,80 за весь період. Невже це її спадок? Монітор включився, потім знов включився, і так на екрані був власною персоною прапрадід:

• Ну от Іруся, ти вже й добралася до цієї загадки. Так - це твій спадок на Землі. Сума вражає, правда? Але ти ще не знаєш в якій валюті цей спадок. А я зараз тобі скажу, що триста тисяч, це не гроші, а золото. І при чому не грам а кілограмів. Так твій спадок на Землі складає триста тонн золота. Його було важко доставити до Швейцарії, але ми справилися. Ти би бачиш очі банкірів, коли їм привезли стільки золота, та ще й договір склали на двісті років без дострокового припинення. Якби я міг записати це на камеру, але щось не додумався. Та вже є так як є. Номер рахунку і договору я тобі передав у заповіті, а ключ до рахунку - це твоя печатка. Ти вже пройшла половину дороги, я вірю, що ти все подолаєш. Борися дитино за любов, за сім'ю і за Україну. До зустрічі.

Екран  погас, а Іра дивилася і не розуміла, в неї цифри не поміщалися в голові, навіщо їй такий спадок, і головне що з ним робити. В кабінет зайшов Даріо:

• Не спиться?
• Ні.
• Що робиш?
• Спадок рахую.
• Цікава робота посеред ночі. І багато нарахувала?

Замість відповіді Іра розвернула монітор до нього:

• Це в золоті.

Даріо  дивився того на монітор, то на Іру. Він також не розумів для чого така сума.

• Може це помилка?
• Ні, прапрадід вже встиг підтвердити. Дата закінчення договору - завтра. Я маю поїхати в Швейцарію. А там вже по обставинах буду приймати рішення.

Вони так і не спали майже до самого ранку, придумували різні версії спадку, бо де Олександр Атаман мав взяти скільки золота, і якщо золото з Міжсвіття, то скільки часу він витратив на перенесення на Землю, а потім ще й доставив до Швейцарії. Але в Міжсвітті ніхто не повідомляв про зникнення такої кількості золота. Щось не сходиться, жодна версія не витримала критики. А потім заснули, під ранок в теплих обіймах, та ніжних цілунках.

 А зранку потрібно було зробити купу справ, щоб організувати безпечну поїздку до Цюріху. Організацію взяв на себе Даріо, він як ніхто інший розумів що поставлено на карту, чи зможе Іра спокійно покинути банк, після того як буде відомий власник такого спадку. В супроводі Міскано, бо він був громадянином Євросоюзу, та невидимих тіней Фоми та вітчима, на дипломатичному автомобілі князівства Лінхенштейн. Міскано був трохи здивований проханням, але погодився без лишніх питань супроводжувати Іру. В Польщі пересіли з автомобіля на приватний літак Міскано, який за годину вже був у Цюріху ,а вже в шістнадцятій годині Іра стояла на порозі банку. Вона скористалася пропозицією Яхо та взяла із собою магперекладач, виглядав як звичайний навушник. Іра та Міскано в супроводі тіней увійшли в банківську залу, людей було мало, це вже майже кінець робочого дня. Іра підійшла до першого вільного працівника банку. Він привітався німецькою, Іра це зрозуміла без перекладу, а далі навушник включився і Іра чула лише українською, він представився , запросив їх з Міскано присісти 

• Слухаю вас уважно, панове.
• У мене сьогодні закінчується договір на депозит, - почала Іра, і бачила, що він її розумів, Міскано ж здивувався, що вона розмовляє німецькою, - чи можу я отримати інформацію про накопичення?
• Так, можете ввести номер рахунку?- він простягнув їй планшет

Іра набрала  двадцять цифр рахунку та повернула планшет,  на планшеті довго крутився кружечок, шукаючи інформацію, а коли на екрані з'явилися цифри, клерк банк почервонів.  Він почав оглядатися та шукати свого керівника, він вибачився та побіг в глиб банку з плашетон. Іра сиділа, вдаючи спокій та безтурботність, Міскано як на голках. Нарешті через хвилин десять клерк йшов із кількома представниками банку.

• Панове, ми б хотіли запросити вас в офіс президента банку. Можете пройти з нами? - Іра махнула голово на знак згоди і вони рушили до ліфта

Їх вже там чекали, три досить страшного віку чоловіки стояли серед кабінету міряли Іру з ніг до голови?

• Прошу панове, проходьте до столу. - всі зайняли місця мза столом, на чолі сидів сивоволоий чоловік років під сімдесят, він випив кілька ковтків води і звернувся до Іри- я Серджо Ермотті , генеральний директор UBS, а це мої помічники Еван та Хорхе, а як вас звати панове?
• Дуже приємно познайомитись, я Ірина Атаман, а це мій супровід пан Міскано Флемо.
• То ж ви хочете дізнатися про стан цього рахунку?
• Так, сьогодні останній день договору, я маю прийняти у володіння весь депозит.
• Отже пані Ірина, ви знаєте умови отримання доступу до рахунку.
• Так, знаю.
• Ну що ж тоді нам не спуститися в сховище , прошу пройти за мною.

Вони спустилися  на мінус третій поверх, звичайний коридор, безлюдний, добре освітлений. Їх привели до сталевих дверей, пан Серджо вставив свій ключ в замок та повернув його, двері відчинилися, але перед ними були ще одні двері, і Серджо показав Ірі на замок. І вона побачила вже знайому їй букву  І з короною замість крапки, вогонь витягнула печатку та заклала в замок, провернула і він відчинився. Шоковані банкіри відчинили в сховище, щоб подивитися як виглядає триста тонн золота, Іра ж побачила вже знайомі золоті злитки з буквою і.