4 Гра

 Здавалося інцидент був вичерпаний. Ну помилився, з ким не буває? До того ж - безхатько посміхнувся, вливаючи в горло чергову порцію спиртного - їх в модельних агенствах здається на одному станку штампують. Схожі ,як сестри близнючки.  

 Через декілька днів я вже думати забув про цей випадок. Як виявилося дарма...

 - Ти, як і першого дня стоїш на своєму - ми з тобою не знайому? - пролунало з вітальні. 

- Я не хочу здатися зарозумілою, але на брудершафт МИ З ВАМИ - останні слова були особливо виділила Ксенія - не пили. Що взагалі на вас найшло? 

- Колись ти так не розмовляла. Зате в ліжку була ...

 Що там відбувалося чоловік біля дверей не бачив. Але від дзвінкого ляпаса здавалося вуха заклало. Чоловік прилинув до  дверей. 

- Ти стала гарячою Марго. Годі вже ламати комедію. 

- Ви переходите всі межи. Ще трохи і я вас звільню. 

- Звільнити, ти мене не звільниш - він дістав з кишені кулон. Брат - близнюк того, який вона завжди носила на шиї. 

- Звідки він у тебе? - дівчина доторкнулася до свого. 

- Ти що, справді головою вдарилася? Однієї ночі, коли моя несподівано повернулася, ти так швидко збиралася ,що навіть забула кулон своєї бабці. Вашу сімейну реліквію. Потім моя стала щось підозрювати, нишпорила в мене в телефони і компі. Та і ти полетіла в Варшаву. I там, сама потім розповідала, аби не засмучувати рідних по скайпу,  зробила дублікат кулона. 

 Повисло мовчання. 

- Я бачу навіть це тебе не переконало  - він дістав свій планшет - Тоді глянь сюди. Показ мод 2015 року. Я тоді був фотографом. Якщо збільшити, то навіть родима пляма під лівим вухом видна. Ти ж не хочеш аби дехто довідався про це.

- Чого ти хочеш ? 

- Десять тисяч євро. Заборгував я декому. Але в якости авансу...- Алекс Стелс схопив її за сідниці. 

 Першим прагненням чоловіка було вирватися, i вибити все лайно з цього нахаби.  Але він вирішив діяти  розважливіше. 

- Кохана - закричав він з коридору - Ти де? 

- Тут різні варіанти оформлення - почув господар дому, відчиняючи двері. Алекс Стелс стояв поруч, тримаючи дистанцію. 

 Звичайна квартира, у звичайній багатоповерхівці. З боку і не скажеш що тут базується підпільне казино. Саме тут, по даним зібраним керівником служби безпеки, любив просаджувати гроші Алекс Стелс. Підійшовши до дверей, сказавши необхідний пароль, він зайшов в середину. 

 Гра була йшла вже не першу годину. Не зважаючи на те що здавав роботодавець, йшла карта Алексу Стелсу, біля якого вже скупилася чи мала купа готівки. 

- Зупинiться - сказав новенький. 

- З чого це?!- здивувався досвідчений картяр - Мени тільки фарт пішов. 

 Чоловік дістав з кишені сигару, поліз по сiрники в іншу, і  якби випадково витрусив кулон своєї дружини. В один момент з обличчя Стелса зійшла вся радість від виграшу, і азарт гравця. Він став блідим, наче покійник. 

- Удача любить сміливих - сказав чоловік, закурюючи сигару - але ненавидить нахаб. 

- Я вас зрозумів - сказав він, збираючи гроші.