Рафаiл

1 Зустріч на руїнах

- Не найкраща твоя ідея, а відверто кажучи взагалі паскудна - сказала дівчина своєму хлопцеві.  

- Не дрейф. Все буде чітко - заспокоїв він її. 

 По сходах вони піднялися на дах. 

- Знаєш ти правий.- сказав вона - Вид тут реально класний. Все місто наче на долоні

- Я ж тобі казав, а ти відморожувалася. Тут ще поговорюють духи, з привидами є . 

Ззаду почувся якийсь шум. Вони миттю обернулися, і побачили чоловіка років сорока. По порваній, старій шкіряній куртці, бороді на обличчі та запаху давно не митого тіла вони зрозуміли хто він. 

- Спокійно - сказав чоловік - По заду вас мій рюкзак. Я його заберу і піду. 

 Повільно, не обертаючись до них спиною і тримаючи руки на виду, він підійшов до купи якогось сміття, звідки витягнув рюкзак. Закинувши його на плечі, він запитав: 

- Слухайте, а що ви взагалі тут робите? Ніч на дворі. 

- Та ось страшилки під пивко хочемо потравити...

- Я тобі дам страшилки - перебили свого хлопця дівчина, сунувши свій кулачок прямо йому під ніс.

- "Страшилки" - папугою повторив новий знайомий - За пляшку я вам розповім одну таку.

- Цікаво про кого? - не приховував скептицизму в голоси юнак - Про духа, демона, чи привида цієї будівлі? 

- Про Рафаімів.

 - Про кого?- в один голос перепитали обидва. 

- Проклятих створінь. Наслідок гріховного союзу янголів і демонів. Створіння від яких відвернулось небо, яких прокляло пекло. Істоти які приречені блукати на грішній землі. 

- Тримай пляшку - зацікавлено сказав хлопець. 

 Сіли прямо під краєм. Дивлячись на місто відкрили по пляшці. Зробив ковток, чоловік почав свою історію. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше