Радість на Різдво

11.

Уляна надіслала фото зі своїм новим хлопцем з відділу безпеки. Я відповіла їй серденьком та взялася знову за роботу. 

Учорашній буревій подій дав мені зрозуміти, що тупцяти на місці я більше не можу. Тож тепер ретельно готувала резюме, що планувала надіслати після свят. 

Думка, що скоро розпрощаюся з шефинею приємно бадьорила.

Хід моїх думок перервав дзвінок смартфона.

— Злато, — почула знайомий низький голос.

— Що?

— У мене у вітальні купка ельфів грає в “Монополію”.

— Хм… співчуваю!

— Так… це жахливо. Джо весь почервонів. У нього з під носа вихопили останню компанію з виготовлення електроніки! І єдине, що може їх відірвати від гри, це можливість з’їздити за тобою.

— Оу, — моє серце радісно задріботіло.

— Якщо ти, звісно, не проти, — пробурмотів Степан.

Я погодилась, нерозбірливо щось пробелькотівши. 

— І дізнайся, будь ласка, в мами рецепт кексиків. Фоліо попросив. 

— Жовтенький розговорився?

— Так. І хоче попоїсти.

Поклала слухавку та почала збиратися, поспіхом зберігши зміни в майже готовому резюме.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше