9.

Усі принишкли. 

— І скільки ж ви грали?

— Два тижні.

— Два тижні? Без зупину? — здавалося це здивувало Степана більше, аніж сам факт існування ельфів та сяйнистого лиса.

— Угу, — мугикнув Джо, — я захопив майже всі автомобільні концерни, якби… 

Ормі пнув Джо ліктем в бік, та той обірвав розповідь.

— Майже приїхали, — оголосив Степан.

Ельфи пожвавились.

— Нам потрібно діяти швидко!

— Кажіть, що робити, — Степан спинився в темному кутку обіч парку.

— Шукати голубів!

***

— Шукати голубів у парку — справа нехитра, — усміхнувся Джо, вкладаючи до лапки голуба чергову порцію чарівного пилку. 

Ельфи змішували його зі снігом, утворюючи невеличкі сніжки, котрі потому голуби мали розносити та випускати над містом. І тільки Ельфик у жовтому стояв поряд зі мною та незмінно мовчав.

— Два інших наших загони вже працюють у торгових центрах та багатоквартирних домах, розносячи пилок через вентиляційні труби, — Ені посипав сріблястий пил на сніжок, аби сформувати чергову сніжку.

— Як же голуби знайдуть дорогу в темряві? — поцікавився Степан. — Вони ж денні птахи.

— Знайдуть, — озвався голос з-за спини. — Вони це місто знають, як свої чотири пальці.

Я сахнулась, озираючись, а потім полегшено видихнула. До нас почалапав старигань, що віддав мені лисеня. 

— Лісовику, ти саме вчасно, — махнув йому Ені, — круки от-от кинуться на нас із боєм.

— Що? — скрикнула, ховаючи Сільва ще глибше.

— З боєм? — насупився Степан. — Добре, що я щітку взяв. 

Чоловік ринув до автівки за своїм імпровізованим мечем. Справжній вікінг, що ж зробиш. Та нині я була цьому навіть рада.

— Не бійтеся, Фоліо нас захищатиме — Ліко махнув рукою в бік жовтенького ельфика.

Ніби на підтвердження цих слів Фоліо витяг свою зброю та широко розставив ноги, стаючи в бойову стійку.