Чоловік схилився над чимось та уважно роздивлявся.
— Сяйва майже не лишилося, — бідкався він. — Цьогоріч на зміну зимі не прийде весна. І як до цього дійшло?
Ніхто чоловікові не відповів, тож той обережно узяв те, що лежало долі, та сховав за полами старезного пальта.
— І куди ж дивилися ті недолугі ельфи, — не вгавав чоловік. — Наче діти! Їй Богу!
Морозну тишу прорізало нестримне каркання. Та чоловік хутко почалапав пріч, раз у раз озираючись на густий ліс, що лишав позаду.