Глава 4. Подорож до Храму Світла

Ранок був прохолодний і свіжий, коли Еліра, Рейн та Рея покинули центральний сад Раціанії, крокуючи до меж оази. Їхній шлях пролягав крізь лісисті галявини, що вели до загадкового місця — Храму Світла. Легка ранкова мряка поступово розсіювалася під променями Кристала, залишаючи вологий блиск на траві та кущах, які зустрічали їх на шляху.

— Ніколи не думала, що насправді вирушу шукати якийсь Храм, — пробурмотіла Рея, вдивляючись у дорогу попереду. Її голос був спокійним, майже відстороненим, однак у ньому звучала легка іронія. — І хто б міг подумати, що через міфи і легенди.

Рейн ішов попереду, і хоч його кроки були повільні, він уважно слухав їхню розмову. Нарешті, він обернувся і промовив спокійним тоном:

— Кожна точка зору має своє обґрунтування. Можливо, те, що для одного здається легендою, для іншого має реальне значення. Я, наприклад, теж вірю, що колір очей інколи допомагає побачити те, що ми в собі ще не відкрили.

Рея знизала плечима, намагаючись не виявляти роздратування, але погляд її залишався скептичним.

— І що з того? Дозволити якійсь системі кольорів визначати, ким ми є? Це ж застаріле мислення. Всі ці умовності — тільки спосіб підпорядкувати наші бажання правилам, які не мають нічого спільного з наукою.

Еліра йшла поруч і, обмірковуючи слова подруги, вирішила розповісти історію, яку пам’ятала з архівів.

— Це не просто міфи, Рея. За ними стоїть історія нашої цивілізації, — сказала вона, поглядаючи на Рею. — Наш світ довгий час будувався навколо трьох головних родин, чиї кольори очей означають певні риси і зумовлюють характер особи, її здібності.

Рея зупинилася, скептично усміхнулася, але її погляд залишився зосередженим і твердим.

— Справді? — перепитала вона, іронічно вигнувши брову. — Нагадай,  які ж це "особливі" риси можуть визначати очі? Генетика — це просто випадок, а не пророче знамення.

— Це більше, ніж генетика, — тихо відповіла Еліра, озирнувшись на ліс, що оточував їх, ніби він зберігав ці знання разом із мовчазною історією Раціанії. — В архівах згадується про три родини: Сили, Знання та Глибини.

Рейн ішов трохи попереду, слухаючи їхню розмову. Зачарований цією темою, він повернувся до Еліри.

— Розкажи про ці родини, Еліро, — сказав він, відчуваючи інтерес до історії, що, можливо, вела до відповіді на власні питання.

Еліра обвела поглядом їх обох, відчуваючи важливість сказаних нею слів.

— Почнемо з родини Сили, — промовила вона, помітно захоплюючись темою. — Її представники мають червоні очі, які символізують енергію, пристрасність і силу змінювати світ навколо себе. Жителі з червоними очима зазвичай вважаються втіленням наполегливості, вони природжені лідери. Їхні цінності зосереджені на досягненні результатів і встановленні нових цілей. Вони мають високу вимогливість до себе й оточення і вірять, що життя має сенс лише тоді, коли вони досягають чогось значущого. Завдяки своїй силі волі вони активно беруть участь у розвитку цивілізації.

Рея скептично усміхнулася, але слухала уважно.

— Далі йде родина Знання, — продовжила Еліра. — Її представники мають жовті очі, що символізують раціональність, гармонію і прагнення до балансу. Раціани з жовтими очима схильні до досліджень і наукового підходу, вони цінують стабільність, традиції та інтелектуальний розвиток. Вони вірять у важливість збереження знань і пошуку найефективніших рішень для проблем. Їхні цінності орієнтовані на підтримку структур і законів Раціанії, вони допомагають зберегти лад у суспільстві.

— А я можу належати до родини Знання? — запитала Рея, усміхаючись, але з ноткою скепсису.

Еліра, усвідомлюючи змішаність кровей своєї подруги, легко посміхнулася у відповідь.

— Не зовсім, — відповіла вона. — У тебе змішане походження, як і в багатьох нинішніх жителів Раціанії. Твій зеленувато-бурштиновий відтінок очей — ознака злиття різних родин. Це означає, що ти успадкувала риси як від родини Знання, так і, можливо, від інших. Жителі з подібними відтінками не належать до конкретної групи, але це й відкриває більше можливостей — дозволяє проявити унікальні якості, які не вписуються в рамки лише однієї родини.

Рея посміхнулася, розуміючи, що її неповторність є частиною її сили.

— Мабуть, ти права, — сказала вона. — Може, саме це і є нашою спадщиною — більше свободи для вибору і можливість бути тим, ким ми хочемо.

Еліра кивнула, розділяючи з подругою цю думку.

Рейн посміхнувся, дивлячись на Рею і одночасно пригадуючи власні роздуми про своє місце в цій системі.

— А як щодо останньої родини? — запитав він, цікаво дивлячись на Еліру.

— Це родина Глибини, — відповіла вона, її очі спалахнули теплотою. — Представники цієї родини мають сині очі, які символізують глибину, емоційну мудрість і здатність до співпереживання. Раціани з синіми очима більше схильні до інтуїції, емоційного інтелекту й творчості. Вони прагнуть гармонії між логікою й емоціями, займаються розвитком мистецтва і культурного життя Раціанії. Їхній пріоритет — збереження культурного і духовного спадку, вони вірять, що цивілізація має зберігати глибинні знання і зв’язок між людьми.

Рея все ще була незадоволена тим, що такі деталі мали визначати сутність раціан.