~3~

– А як він виглядав?

– Не знаю, але в нього точно сині очі.

                                               ★★★

  Мене розбудило те, що двері авто голосно хлопнули. Хтось вийшов з авто. Імран точно прокинувся від того що і я. Я в цьому впевнений, запитувати навіть не буду. Я прокліпався, і помітив, що ми вже в місці. Старому місці. Було гарно. Навкруги були кафе, на вході яких мерехтів іспанський прапор. Він є практично на всіх ресторанах, чи просто на ліхтарях в центрі міста. Ми точно в Іспанії, але я не знав де саме. Я хотів віддячити тій жінці, і сказати щоб вона не капала себе, тому що не знала, і тоді вже піти. Вона вчинила трохи не коректно, але вона була мила, і хотіла допомогти. А ще від неї пахло кавою, і карамеллю. Так гарно. 

  Вона повернулась дебс через хвилин 15. За цей час Імран встиг заснути і прокинутись ще разів 3, але я його не тривожив, гріючись на сонечку, яке тільки підіймалося. 

– Алан, а яка година? - запитав Імран, розтікшись на задніх сидіннях. 

– Та ось теж за це думаю. Імран, а чому ти постійно поруч? Коли ти підійшов до мене, тобі не було страшно, хто я такий?

– Ні, хто ти мене не лякало. А який ти цікавило. От і підійшов.

– Ти дивний.

– Саме тому, я зараз з тобою

  Двері відчинилися. Вона сіла біля мене, і вручила пакет, в якому було дві бутилки води, таблетки обезболюючого, два снікерса, два сендвіча з валиком, і ручка з блокнотом.

– Це тобі.

– Ні.

– Будь ласка, за ради мене!

– Не хочу.

  Жінка глибоко, і голосно набрала і видихнула повітря. 

– Вчора я сказала тобі дурниці. Ти дитина.

– Я не дитина.

–– Я доросла, не перебивай мене.

– Ти юний хлопець, якого обікрали, і який буквально один на цьому жорстокому, не справедливому світі. Будь ласка. Будь ласка! Візьми те, що я тобі дала, і йди собі з Богом. Прошу тебе.

  Мені захотілося плакати. Я дивився в пакет, проклинав себе, і подумав за сині очі Імрана. Стало спокійніше. Я мовчки вийшов з авто, обійшов його, відкрив двері водія, і обійняв її. Вона була сильна, але така ніжна. Її шия пвхла кавою ще сильніше ніж я відчував спочатку. Я відчував дім.