6.1

8805 В.І.Ц.

Прокинулась.

Вхідна інформація по альфаканалу: глобальні новини, регіональні новини, параметри корпусу...

Ручне керування - завантажити в буфер 2.

Позначка: переглянути пізніше.

Де я? Роззираюсь довкола. Це не готель - це палата. Мій корпус лежить на кушетці, прикритий білосніжно-стерильною ковдрою. Від лівої руки до крапельниці тягнеться трубка з прозорою рідиною. Від порту на правій - під’єднано провід до якогось пристрою. Напевно туди виводяться мої медичні параметри.

В палаті є напівкругле вікно. Назовні по склу стікають краплі, складаючись у мінливі водяні доріжки. По небу біжать хмари кольору індиго. Схоже таки пішов дощ.

Як я тут опинилася?

Був саміт…

Згадую саміт і здригаюсь...

Цікаво, моє тіло реагує на мої думки? Це щось новеньке!.

Отже три дні саміту. Тобто три оберти Найвану навкруг своєї осі. Якщо перевести в галактичні одиниці виміру часу, це був мій найдовший внутрішній індивідуальний цикл.

Зустріч проходила на одному зі супутників планети Хелл-66 - місцева назва Найван або Х.39 за внутрішньою класифікацією. Всього Хелл нараховував 72 супутника відносно малої величини. З них 43 були густонаселеними, з домінуванням однієї монархічної держави, 15 заселені частково - переважно колоніями, інші - малопридатні для життя. І на Х.39 розташовувалось королівство Сіотан, де і проходила зустріч галіанської коаліції. Принцеса Каліостра, як представник правлячої династії королівства, виступала на цьму заході офіційним розпорядником.

Саміт відбувався у височенній будівлі палацу, що нависала над центральною площею столиці. За цей час я побувала, здається у всіх його закутках, не пропустивши жодного заходу: колективні обговорення, зустрічі військових аташе, так звані “офіційні” вечері та сніданки, де жодного разу не вдавалось поїсти. Графік був дуже насиченим. Ніколи раніше не спілкувалась з такою кількістю галіанців, саатангів та терранців одночасно.  Я звичайно в своєму житті була в різних місцях з величезною кількістю різних видів - вокзали, термінали, хаби, а ще деякі собори і базари. Але їх особливістю було те, що знаходячись у юрбі, все одно відчуваєш себе окремо. Всі ці особистості, які є навколо, відчуваються як атрибути того місця, в якому знаходишся…

Проте, потрапивши на саміт, я сама стала його частиною. І вперше мені прийшлося взаємодіяти з такою кількістю осіб одночасно.

А взаємодіяти доводилось насправді багато. Я постійно знаходилась біля Каліостри, а мій куратор РУ квітвдрі у вигляді голограми, яку за допомогою альфа-передавача я транслювала присутнім, постійно знаходився біля нас. Він, так само як і я, брав участь у всіх обговореннях, де була присутня принцеса. Проте вночі, коли переважна більшість саатангів спала, військові аташе галіанців проводили зустрічі виключно з нами скіорами. РУ квітвдрі та інші наші військові пропрацьвували сценарії можливого збройного конфлікту з конфедерацією Терра-Прима. Я в складі групи інших аналітиків, які працювали дистанційно, розраховувала можливі маршрути постачання зброї та окремих військових підрозділів. Робота була надзвичайно цікавою, з багатьма ввідними змінними. До цього дня я займалась виключно цивільними (о, вже підхопила нове слово) замовленнями.

Якщо РУ квітвдрі був більш активним вночі, то РО ддєрі - вдень на офіційних та кулуарних (о, ще одне) заходах. Весь час саміту його голос звучав у мене в голові. РО ддєрі постійно керував моєю поведінкою: цьому саатангу посміхнись, тому терранцю вклонись, а от того галіанця треба привітати, склавши руки певним чином і дивитись прямо у всі чотири ока поки він не моргне хоча б одним… ну а на компанію кликастих коатлів можна взагалі не зважати. Окрім цього дипломат казав мені, якими фразами та мовними обертами мені потрібно відповідати на запитання та звертатись до присутніх. І частіше за інше наголошував, що для галіанців прийнятна тільки особиста присутність. Загалом чула я його постійно.

Гірше справи стосувались техпідтримки. Оскільки аудіоканал повністю забрали під свої потреби дипломат та військовий, для вказівок РА тоєрі залишився внутрішній чат, що транслювався на оптичні лінзи. Пригадую мала розмову з моїм інженером ще до прибуття на Найван, відразу після того, як саатангський круїзер винирнув з підпростору.

Потрібно згадати…

Закриваю очі і звертаюсь до внутрішніх блоків пам’яті. Передивляюсь каталог записів. Записи розмов з техпідтримкою на місці. А от всі записи, які були зроблені на саміті - вже передані в закритий військовий канал та стерті з моїх нейромереж. Ну і нехай. Головне - це досвід який я отримала. Цікаво чи отримаю я статус “д” у звертанні до себе?

Ні, здається присвоєння статусу “дипломатія” відбувається тільки після трьох успішних місій по цьому напрямку.

Ні - ніяких більше міжвидових відносин!

Так, то що стосовно Ра тоєрі?

Трансляція запису від 8803 В.І.Ц. №2:

- РА ііані - на зв’язок!

- На зв’язку! Надсилаю координати виходу з порталу Саа-01.

- Прийнято… Але я не отримую аудіовідеозаписів про перебіг польоту в підпросторі.

- А дані зі спектрометрів? .

- Є.

- Під час занурення у підпростір, мало місце перевантаження нервової системи, можливо в цьому причина? Можливо збились налаштування запису? Хоча якби запис і вівся він би був малоінформативним - під  час польоту нічого цікавого не відбувалось. (Добре що встигла всадити в себе перед стрибком дозу седативних препаратів, вдалося впевнено відбрехатися).

- Хм… Дивлюсь твою біометрику до стрибка… Може ти маєш рацію. В будь-якому разі необхідне заключення з медцентру. І розшифровка всіх даних які ми отримали про цей портал. Але це вже друга втрата даних за неповні п ‘ять циклів.