Розділ 7

1. Аполлон сказав: Почуйте декрети Джеховіха, Боги і Лорди! Я, його Син, Бог трьох світів, говорю! В моїй промові лежить мудрість часу, - за п'ятдесят тисяч років. Ось велике питання, Боги! Дайте відповідь на нього, Лорди небес і землі! Дитина вчилася того, що було навколо неї; людина вчилася того, що було навколо неї; Бог і Лорди вчаться того, що є навколо них. І при цьому вони не можуть досягти більшого, вічно.

  2. Джеховіх тоді сказав: Я вирішив розбити старі підвалини, в нових будівлях Я забезпечу їжу для душ Богів і людей.

  3. Аполлон запитав: Ущільнити і розширити, розширити і ущільнити, і це все? Хто має сформувати новий матеріальний світ, стискаючи ефір? Хто, живучи спокійно, розширить свою власну душу? Як довго ми волочитимемося зі своїми бажаннями і прославленнями самих себе?

  4. Джеховіх відповів: Коли нижні небеса землі повертають себе, тоді верхні небеса так само, згодом, повертають донизу. І їхній приклад формує народжених людей на землі. Подивіться на це, Мої сини й доньки! Яким ви залишаєте, після себе, стан небес?

5. Аполлон сказав: Бути Богом це ще не все, бути Лордом це ще не все. Ви повинні вічно винаходити нові хитрощі в королівствах Джеховіха. Ваші люди повинні бути вічно засліпленими постійними несподіванками, а то ваші королівства на небесах понизяться.

  6. Джеховіх сказав: Дивіться, Я створив людину, і якщо вона буде постійно відпочивати, то хвороба вхопиться за її тіло. Людські королівства на землі, які не прагнуть до людей, руйнуватимуться. Для королівств на нижніх небесах брак винаходів і нової слави породжує фальшивих Богів і Лордів.

  7. Аполлон сказав: Бути слабкою людиною це нормально, бути слабким королем це нормально, бути слабким Богом це нормально. Але якщо ви сильні разом з Джеховіхом, то це забезпечить їжею королівства, людей і ангелів. Не думайте, Боги і Лорди, що бути хорошим Богом легко, або бути хорошим Лордом легко, або бути хорошим земним королем легко. Той, хто управляє небесними і земними королівствами, повинен вічно постачати їжею душі ангелів і людей!

  8. Я, Аполлон, Син Джеховіха, даю вам притчу, придатну для Богів і королів. Безліч людей входить у ліс. Одна людина йде трохи попереду інших, і вона кличе: Сюди! Сюди! Потім вона йде трохи далі, і знову кличе: Сюди! Сюди! І безліч слідує за нею. І ось який у цьому сенс: якщо лідер піде занадто швидко для своїх людей, то вони не встигнуть за ним, і якщо він піде надто повільно, то вони розтопчуть його. В останньому випадку настане анархія, і будуть обрані нові лідери.

  9. І це справедливо для всіх народів на землі, а також для нижніх небес. Але слава рівноправних небес в ефірії лежить у розвитку кожної душі, в зрілості та процвітанні. Не надто швидко, і не надто повільно, але всі як один, - і єдині з Джеховіхом.

  10. Хіба це не доказ Вищої Особистості: правитель міста, правитель держави, правитель королівства? Без керівника, який буде вести і керувати, що знайшли би люди? Без Бога, Лордів і королівств на небесах, що знайшли би ангели? Волоцюг, жебраків, друджів і вампірів. Той, хто чинить опір королю, що він являє собою? Той, хто противиться Вищій Особистості, що він являє собою? Де плід, який він виробив для світу?

  11. Його мова полягає в хитрості заперечення. Його аргументи за свободу - це приманка хада. Він плаче, виправдовуючи свій протест: Свобода! Свобода! Але він веде себе до дисгармонії та темряви. Після цього він біжить на війну, вигукуючи: Ідіть за мною! Йдіть за мною! Я приведу вас до правди і світла! І він проголошує себе Богом, але в брехні. Якраз своєю брехнею він заперечує істинного Бога.

  12. Великий факт оголошую я вам, Боги і Лорди! Межа лежить між людиною, яка має надто багато власної думки, і тим, хто не має взагалі жодної думки. Один вартий жалю, інший засудження. Хто, вважаєте ви, отримає жалість Богів із цих двох, а хто осуд?

  13. Жоден не зміг відповісти Аполлону. І він сказав далі: Пожалійте того, хто має надто багато власної думки, бо з-поміж усіх людей він посилає себе найдальше від Джеховіха. Але мудра людина, і мудрий ангел, ідуть по серединній лінії, між двома. У цьому лежить гармонія душі людини.