Розділ 10

  1. Джеховіх говорив у дузі Овасті, в Оріанських областях Хонше, на ефірійних небесах: Час землі настав, її первістків буде доставлено до ваших дверей. Приходьте, Мої сини й доньки, і прийміть їх із Моєї руки.

  2. Онесія, високо прагнуча Богиня з Хонше, і тисяча консультантів, зібрали п'ять мільйонів рівноправних архангелів. І їм Онесія говорила:

  3. На відміну від усіх Урожаїв, раніше поставлених нам від інших матеріальних світів, Джеховіх посилає нам первістків нової землі. Давайте радіти і прославляти Його, мої улюблені! Пошліть до кордонів Хонше, і оголосіть духів землі піднесеними. Надайте їм особняки і квартали, ви, що сидять вдома. А добровольцям слід вирушити до землі, щоб отримати їх. Поїдемо швидко!

  4. Ще Онесія сказала: Швидкі посильні щойно приїхали до мене з дуги Ван і доповіли, що Етісьяя буде там. Вона саме та, яка дарувала корону Джеховіха першому Богу нової землі. Її архангели, мільйон сильних, ідуть шляхом Тівіюса і просять, щоб ми зустріли їх в Овеї. А ти, Вістоу, повинен зайняти мій трон. Я вирушу до землі, щоб прийняти тридцять мільйонів новонароджених високопіднесених ангелів, - чудовий подарунок Джеховіха!

  5. Онесія сказала: Молода незаймана земля народила! O радість первістка! Я візьму з собою співаків, мільйон сильних. Їхні голоси повинні мати владу і солодкість, щоб виграти любов і обожнювання всіх тридцяти мільйонів. Слава робіт Джеховіха повинна сяяти так блискуче на них, що вони забудуть про всі минулі випробування. Поспішайте, Боги і Богині! Підведіть завіси вогню! Тут Джеховіх починає гру в управлінні новим світом!

  6. Зібрані архангели довго жили на рівноправних небесах, і їхня воля була потужніша за Аджі і туманність, і вони швидко пристосовувалися до того, що Джеховіх виліпив на небесному склепінні. І вони побудували судно, розмір якого дорівнював ширині Хореда, і заповнили його ангелами розряду Богів і Богинь, багато хто з яких прожив життя перш, ніж земля була заселена, і чиї рідні матеріальні планети вже припинили своє існування. І вони опустили завіси з судна, і ці завіси були схожі на язики вогню. І вони досягли нижньої точки, що дорівнювала ширині землі.

  7. Ці Боги і Богині були єдині у своєму бажанні. І, за допомогою потужних і швидких архангелів, судно було завантажене, і полетіло за курсом через сховище небес, стрімко промайнувши повз айіанські області Чеванга. Незабаром архангели дуже коханої Етісьяї були помічені на меншому судні, надзвичайно відполірованому та швидкому, що тримало шлях до Овеї.

  8. Вгору виходив крик радості мільйонів, і лунала пісня захоплення. Небеса раділи в безмежних домініонах Джеховіха. І наблизившись до Овеї, вони сповільнили швидкість і зблизилися один з одним, все ближче і ближче, аж доки судна не торкнулися, і не були приєднані кваліфікованими робітниками.

  9. Ці дві Богині, Етісьяя та Онесія, без жодної розкоші та церемонії, як діти, в яких кохання є найвищим, стрибаючи, кинулися в обійми одна одної, серед спалахів радості незліченного натовпу. І тепер ефірійні судна рушили разом, велично і подібно до метеора, взявши курс до нової землі.