Розділ 6

  1. Протягом трьох років Капіль їздив по землі Віндю (Індії), зі сходу на захід, і з півночі на південь, встановлюючи Віруючих скрізь, де він знаходив їх. І він жертвував їм землі всюди, де ці землі були порожніми і не зораними. Але він не торкнувся жодної землі, де інші люди вже жили й орали ґрунт.

  2. І через деякий час слуги вже тікали від своїх господарів, йшли і жили в місцях Джеховіха настільки великою мірою, що губернатори й підкоролі скаржилися на Капіля. І про нього повідомили Ековрану, королю-керівникові, прийомному батькові Капіля. І король послав комісію, щоб викликати свого сина в столицю, щоб він відповів на звинувачення проти нього.

  3. Незабаром Капіль постав перед Королівською Радою і королем. Капіль сказав: Слуга великого короля відповідає, і його слова - пов'язані слова. Все, що виходить із рота Капіля, Капіль стверджує, що це його слова. Будуть ті, хто скаже, що людина, язик якої рухається духами мертвих, безвідповідальна за свої слова. Капіль не лізе через настільки маленький отвір. Бути майстром над плоттю, бажаннями, пристрастями і словами - це великі дари. Тому, Капіль відповідає за кожне своє слово. Капіль був викликаний сюди королем, щоб відповісти на певні звинувачення, зроблені членами Королівської Ради. Ці звинувачення припускають, що Капіль заснував певні колонії, які залучили слуг підкоролів і багатих людей, і, таким чином, посіяли непокору в їхніх регіонах. Капіль прибув, щоб відповісти на ці звинувачення. Почуйте відповідь Капіля: Капіль, будучи спадкоємцем трону, благав короля про свою подорож, і король сказав йому: Все, чого просить душа, що може добре послужити для Об'єднаних Королівств, зробіть це. Хіба король не говорив цього?

  4. Ековран сказав: Так, мій сину, говорив. Слідом за цим Капіль сказав: Коли Капіль їздив усюди, протягом дев'яти років, його серце боліло через страждання бідних і розкіш багатих. Він побачив багато лісів і багато рівнин, де не жила жодна людина. І він сказав сам собі: Нехай бідні прибудуть сюди і живуть тут. Все ж він не змушував жодної бідної людини. Чи було в цьому зло для Капіля, якщо він сказав це сам собі?

  5. Король сказав: Звісно, ні. Тоді Капіль продовжував: Після довгої перерви Капіль пішов удруге, щоб подорожувати. І коли він прибув до лісів і рівнин, дивіться, бідні зібралися разом, і прибуло ще більше людей. Таким чином, Капіль пішов серед них, щоб показати їм, як жити разом мудро. Чи справді це було злом Капіля?

  6. Король сказав: Ні, по-правді, це було добре. Тоді Капіль сказав: Скоро вони виявили, що для них було добре жити разом і допомагати один одному. І новини поширилися за кордон, і тому слуги губернаторів і багатих людей стали тікати від них. Хіба не буде справедливо сказати щодо губернаторів і багатих людей, що вони відганяли своїх слуг від себе, через скруту? Люди повірили Богам, а не губернаторам.

  7. Король сказав: Гарний доказ. Але чому ви сказали Боги? Ці люди, здебільшого, не вірять у Богів. І багато хто з них, я чув, вірить у Великого Духа! Капіль сказав: Ви говорите правду, король. Але це їхнє питання, і не Капіля. Король сказав: Ви маєте рацію, мій сину. Але що ви скажете про традиції? Хіба закони предків не повинні дотримуватися?

  8. Капіль запитав: Ви король, чи слуга мертвих предків? Капіль повинен називати батьком того, хто є слугою, щоб виконувати закони древніх? Закон древніх був, але зі смертю колишнього короля всі закони померли, і хто б не став новим королем, повинен зробити нові власні закони. Закон, проти навчання для Віруючих, є законом древніх. Нехай обвинувачі Капіля знаходять те, що хочуть знайти. Але оскільки, якщо вони живуть згідно з законами древніх, тоді, справді, ми не маємо жодних законів, жодного короля і підкоролів. Якщо вони анулюють закони древніх, то Капіль не згрішив проти жодного із законів.

  9. Ековран сказав: Ви виправдані, Капілю. Закони древніх не можуть зв'язати вашого короля, ні королів короля. Тому, торкаючись цих справ, Королівська Рада має видати нові закони. І оскільки Капіль не порушив жодного закону, жоден із нових законів не повинен переривати порядки держави, якими вони є зараз.

  10. Тут слід зауважити, що через присутність Капіля в Королівській Палаті, влада Джеховіха та Його ангелів була великою в цьому місці.

  11. Потім пішли промови підкоролів і губернаторів: Дозволити велике навчання для Віруючих - означає повалити Дяуса і його правлячих Богів і Лордів. Оскільки велике навчання, зрештою, призведе до того, що Віруючі стануть членами Королівської Ради. Тому, щоб уникнути небезпеки, велике навчання для Віруючих має бути заборонене, оскільки воно не узгоджується з добрим рабством.

  12. Джеховіх сказав Капілю: Будьте присутні, коли ці закони будуть ухвалюватися. Оскільки, за допомогою цього, Мої святі ангели будуть керувати Королівською Радою, для користі всіх людей.

  13. Протягом ста днів Королівська Рада обговорювала питання, але ангели небес тримали їх розділеними щодо думки та віри так, що жоден закон не був прийнятий ними. І після того, як вони змарнували багато часу, не дійшовши до жодної мети, Капіль запитав дозволу говорити перед королем і Радою щодо того, що було мудрістю в уряді націй. І йому надали таку можливість. Те, що слідує нижче, є промовою Капіля.