Третя жертва.

Біжу. Маскування увімкнено. Обладунки підігнано. Ні звуку. Пришвидшуюсь. Стрибок. У повітрі визначаюсь з ціллю. Вівця, що стоїть осторонь. Мау входить в серце приреченої, і мої ноги торкаються грунту одночасно. Жах охоплює отару. Мекання, пришвидшене серцебиття, безпорадність.

Ігнорую.

Кодекс. Голод, захист, ініціація — єдині причини вбити.

Вистрибую з кошари, біжу за пагорб, тримаючи на лезах ще теплу тушку. Кров – чистий гемоглобін. Я був швидкий, страх не зіпсував структури. Протеїн, білок – я сповнений енергії. Час здобути третій череп.

Засідка біля струмка. Кілька теплокровних п’ють воду. Піді мною хитка рослинна опора. Не така міцна, як дуб. Верба. Гнеться, тримає. Хто не п’є - озирається. Сарни. Вуха насторожені. Кровотік світлий, плямистий. Рухи хаотичні. Травоїдні. Нецікаво.

Кодекс. Ініціація визнає того, хто знає смак крові.

Рух у чагарнику. Троє. Вовки. Старий. Молоді. Пульс ритмічний. Дихання рівне. Рухи вивірені. Прямують до водопою. Не пити. Полюють. Двоє огинають сарн, притиснувшись до землі. Третій завмер. Травоїдні відчули загрозу. Не п’ють. Вичікують.

Вовки вистромилися з трави. Біжать до сарн із двох боків. Здобич обирає єдиний напрямок - на старого. Перша сарна порівнялась з вовком. Старий хижак, перестрибуючи гілля, прямує на здобич. Швидкий виверт. Щелепи ляснули. Сарни біжать вервечкою. Вовк розвертається дзигою і довгим стрибком настигає останню. Наймолодшу. Єдиним ривком видирає шмат шиї. Вовча кров вирує. Кров сарни сповільнюється. Старий хижак потрошить здобич. Молоді сидять поруч.

Кодекс. Вбити слабкого - втратити гідність. Здолати найсильнішого – честь.

Б’ю ногою. Хрускіт. Гілка ламається – я на землі. Вимикаю маскування. Кілька стрибків. Закривавлені щелепи переді мною. Старий вовк гарчить.  Молоді обходять з боків. Починаю рухатись півколом. Вовк також. Зближуємось. Переривчасте дихання за спиною наближається. Розкриваю кігті на правиці, роблю різкий рух лівицею. Вовк стрибає. Відхиляюсь. Мау розсікають простір, де щойно був звір. Проноситься поруч. Кігтями задньої лапи дряпає плече.

Я перекочуюсь. Наді мною з двох боків проносяться молоді вовки. На траві моя кров змішалась з кров’ю сарни. Помічаю тінь – старий атакує. Падаю на спину вистромивши догори леза-Мау. Плоть м’яко насаджується на метал. Гарчання стихає. На траву ллється кров. Тепер вовча.

Молоді за кілька кроків. Застигли на задніх лапах. Мовчать. Скулять. Задкують. Один біжить геть. За мить - інший. Нецікаво.

Кодекс. Втікає негідний. Шануй, хто б’ється до смерті.

Вже звичним рухом видираю хребет з черепом. Відчищаю ацидом. Прикріплюю до пояса. Хребці трьох жертв постукують між собою. Зупиняю кров, на руці, змащую регентом. Три жертви, дві рани. Гарна здобич.

Хранителі ЕХО внесуть цю бійку з суперником в свої резонансні архіви. Чистоту кодексу було збережено.