Друга жертва

Спостерігаю зверху. Не кожна рослина витримає. Ця - тримає. Дуб. Мисливське угіддя №301 належить до класу «Дика Плоть». Тут у ворога зброя – його тіло, або примітивні знаряддя. Земля – одна з тих планет, на яких гартуються Безкровні.

На планетах класу «Дика Плоть» середовище мінливе. Рівнини переходять у гори, простори в хащі. Суша в водні об’єкти. Це обов’язкова умова мисливських угідь Безкровних. Навички, здобуті в таких умовах – фундамент. Якщо в майбутньому угіддя буде монотонним: лісистим, кам’яним, чи суцільною водою, будь-яким – вміння здобуті на початку шляху Мисливця, врятують.

Рух ліворуч. Швидкий. Кровотік чистий. Амплітуда рвучка. Косуля. Тварина тягнеться до листя. Жує. Не моє. Вичікую далі. Маскувальний режим не вмикаю. Дуб ховає. Чекаю іншого. Шкрегіт. Мандибули впираються в маску. Друга жертва. Потім третя. Четверта. П’ята. Тільки тоді стану Кровним.

Мисливці клану Молода Кров полюють в угіддях класу «Залізна Іскра». Там жертва володіє технологіями. Ініціацію треба підтверджувати щосекунди. Зброя в руках жертви - офіційний дозвіл на полювання. Це наступна сходинка. Не оце сидіння в засідці.

Рух праворуч. Напролом. Кровотік змішаний. Від ледь брудного до чорного. Вепр. Зупинився. Підриває коріння. Мотає головою. Не цікавить. Хижаки полюють. Вепр відшуковує щось в землі. Косуля відчула. Біжить геть. Вепр зривається з міста. Траєкторії руху можуть перетнутись. Обидва травоїдні. Не моє. Вичікую.

Наступний клас мисливських угідь – «Мертвий Сигнал». Жертва високотехнологічна, має вихід у космос. Аби здолати її, треба пробити захисні сервери, зламати коди, випалити сигнал що убезпечує жертву. Це - справжнє завдання.

Траєкторії перетнулись. Вепр налетів на косулю боком. Його ікла вмить розпороли черевину. Рилом розкидав увсібіч тельбухи. Кровотік - суцільна темрява. Рухи хаотичні. Ось вона, друга жертва. Стрибаю. Вмикаю режим фотонного заломлення. Вепр приречений.

Еліта полює в «Обріях Ікла». Жертва на цих планетах Яутжа. Еліта Яутжі намагається вижити щойно ступає на таку планету. Все навколо полює на здобич, на тебе. Тварини, рослини, камні. Сама планета хоче якнайшвидше перетворити тіло Яутжи на порох. Правила незмінні – п’ять черепів. Спостерігати нема часу. Вбивай, хапай, повертайся. Чи загинь.

Вепр припиняє копошитися в нутрощах косулі. Я поруч. Заношу кігті-Мау, аби встромити в загривок. Удар! Кігті розсікають повітря - звір вивернувшись вганяє ікло мені в стегно. Біль. Крик. Він помітив мене. Маскування втрачає сенс. Я на одному коліні. Вепр, описавши коротку хорду різким стрибком намагається дістати мене інший кликом. Мій спис розкладається і б’є гостряком його в плече. Жмут шерсті, шмат шкіри, краплі крові на вістрі, звір проноситься поруч. Півоберт. Нова атака.

До вепра пів кроку. Стрибаю ліворуч і одразу ж б’ю списом. Метал проходить крізь плоть, протикаючи звіра наскрізь. Його не стримати він біжить далі, вириваючи зброю з моїх рук. За кілька метрів, спис застряє між дерев. Вепр кричить. Рве себе, прагне рухатись далі. Залишає паруючи кішки висіти, сам пробує бігти. Кроки гальмуються. Падає на передні лапи. Задні ще працюють. Тіло рухається, поки не впирається в стовбур. Завмирає. Одна лапа конвульсивно смикається.

Старійшини не повертаються з полювання. Майже ніколи. Їх угіддя класу «Мовчання Зірок». Зниклі цивілізації, сплячі сутності, аномалії простору Мовчання Зірок – останнє пристанище мисливців Яутжа. Ті, хто все ж повертаються мають вибір. Стати одним з Мудреців обирає не кожен.

Мау. Скальпель. Ацид-екстракт. Пара зникає. Хребці з ікластим черепом на поясі. Ікла б’ють по рані на нозі. Аптечка. Пінний антисептик. Шипіння. Флекс-затискач. Три фіксатори. Стягую краї рани. Реген-гель.

Архітектори шляху свідки, це була достойна друга жертва!