Побачення пʼяте. Подарунок.

Побачення пяте. Подарунок.
  «Вибач, але в мене змінилися плани», - Ольга квапливо та імпульсивно, щоб не передумати, натисла «відправити».Вжууух, - похапцем погодився телефон. Відповідь прийшла одразу- « Я чекатиму наступного разу, коли мені знайдеться місце у твоїх планах. Якщо матимеш вільний вечір, то рекомендую подивитися французький фільм «Кохання». Відчуваю, що в тобі цей еротичний фільм знайде відгук.» « Хм, та він не здається», - подумала жінка роздратовано, поклавши телефона на стола. Вона мала намір почитати нецікаву книгу про цікаве життя інших людей. Ольга з усіх сил стримувалась, щоб не почати шукати рекомендовану ним еротику у нетрях інтернету.
«Він ж мені навіть не подобається, - зловила вона себе на думці, - чи подобається? Ну що за чортівня, зі мною такого ніколи не було, - спантеличено роздумувала вона, заварюючи собі вкотре чорну каву. "Мені з ним цікаво і в той же час страшенно некомфортно. Він мене дратує своєю зверхністю та самовпевненістю, і у той час мене це збуджує», - поринувши у роздуми, Ольга перевернула пісочного годинника, що відраховув рівно чотири хвилини. Споглядаючи тонкий струмок синіх пісчинок, вона так глибоко замислилась, що їй здалося, що час зупинився. Коли впала остання пісчинка часу, жінка повільно налила ароматний напій у своє улюблене горня та відкрила ноутбук.
   На одному з піратських сайтів їй вдалося знайти «Кохання». Ольга вмостилася на м’якому дивані та, насолоджуючись запашним напоєм, почала перегляд. Фільм був перевантаженим спітнілими розпашілими оголеними тілами, сплетеними у міцний вузол тваринної пристрасті та болючих оголених емоцій. Стрічка викликала у неї змішані почуття, утім, як все, що він їй рекомендував: чи то музику, чи то книги, чи то фільми - усе було їй нове, занадто емоційне, занадто чуттєве, занадто нестандартне, некомфортне, контраверсійне, провокуюче, але неймовірно цікаве. Усі ці невідомі, хвилюючі уяву ідеї та думки були незнайомими для неї. Такими, що не вкладалися у її звичний світогляд, а збивали з товстих ніг усіх слонів, на яких трималися її жалюгідні намагання бути традиційною та порядною берегинею. Екран телефону блимнув у темряві просто посеред найеротичнішої сцени фільму глумливим повідомленням - «насолоджуєшся переглядом?» Поряд з текстом соковитий персик та товстий баклажан. Жінка пирснула сміхом.
  Вона зупинила відео і задумливо подивилася на екран. «Цьому потрібно покласти край. Мені потрібно поновити контроль над ситуацією», - майже впевнено наказала вона собі.
«В тебе хороший смак у французьких фільмах, - швидко відповіла вона, - я заінтригована. Зустрінемось у наступну суботу, о 7.00 вечора? Замов столика у моєму улюбленому французькому ресторані», - не вагаючись, Ольга рішуче відправила повідомлення.
   Вона вийшла на балкон та запалила тонку цигарку. Глибоко вдихнувши та випустивши дим з легень тоненькою цівкою, жінка роздивлялась темне зоряне небо, намагаючись вгамувати у собі такі солодкі, бурхливі та незрозумілі їй відчуття. Ні, вона не була захоплена, чи закохана. Хіба зовсім трохи. Захоплена моментом таємничості та несподіванки, Ольга сама собі не могла відповісти, чому цей незнайомець вже надійно оселився у її сексуальних фантазіях та шмагає її шкіряними батогами чи не щоночі. Ольга додивилася фільм, щоп‘ять хвилин перевіряючи безнадійно мовчазного телефона.
  Наступного дня, прокинувшись о 6 ранку, Ольга одразу схопила телефона з тумбочки біля ліжка та знову не побачила жодних повідомлень. «От і все, - роздратовано подумала вона. Треба ж було стільки часу витратити на дражливі пустопорожні балачки та відшити тих, з ким був шанс хоча б на одне побачення.» Розчарована жінка спішно зібралася на роботу, не забуваючи перевіряти телефона на наявність нових повідомлень, але той вперто мовчав. Наступні дві ночі були безсонними та пронизаними ляскаючими звуками уявних батогів, а дні були просякнуті міцною кавою та щільно оповиті гірким цигарковим димом.
   Повідомлення від нього прийшло в середу. «Столика замовлено. З нетерпінням чекаю тебе у сукні мого улюбленого кольору». Ольга фізично відчула, як її відпустила напруга двох попередніх днів, наче вилетіло повітря з надмірно роздутої гумової кульки. З подивом вона помітила колекцію немитих кавових горнят на столі, оздобленому розсипаним цукром та масними плямами від вершків.     Десь в голові весело заляскотів батіг, а внизу живота від того звуку прокинулись усі метелики та почали там несамовито пурхати. Щаслива жінка узялася наводити лад на кухні, намагаючись зосередитись на своїх розбурханих складних емоціях. Їй навіть вдалось проспати усю ніч, жодного разу не прокинувшись. Вона не відповіла на останнє повідомлення та не отримала від нього до кінця тижня жодних нових. Ця невідомість доводила її до сказу та несамовито дратувала, але у той самий час Ольга розуміла, що це її страшенно заводить. Вони обидвоє грали у цю мовчазну гру, лоскочучи один одному нерви. Жінка ж ретельно готувалася до хвилюючого та довгоочікуваного побачення.
   І ось цей день настав. Ольга, з високо зібраним, модно висвітленим волоссям, затягнута у відверту тісну смарагдову сукенку з глибоким декольте, в суботу, о 7.15 вечера, впевнено відчиняла важкі двері одного з найвідоміших нічних закладів міста. Її гнучке тіло ще більш видовжували гострі металеві підбори - стилети. Ольга себе відчувала надзвичайно сексуальною, неймовірно привабливою, у міру розпусною та таємничою, як Бермудський трикутник. Привітна хостес, посміхаючись та водночас пильно розглядаючи Ольгу, повідомила, що ту вже очікують, навіть, не запитавши її ім’я. Жінка з подивом подивилась на зухвалу хостес, зауваживши, що її примружені очі знаходяться ні рівні її власних. Це траплялося не часто, бо вона мала метр вісімдесять зросту без шпильок. Зі здивуванням Ольга також помітила, що довготелеса хостес була вбрана у смарагдове плаття надзвичайно схоже на її власне. «Вона наче мій фото негатив, - промайнуло у білявій голові Ольги, коли вона зауважила що жінка була чорнявкою.
До спантеличеної Ольги вже поспішав низенький худорлявий чоловік, вбраний у елегантну сіру сорочку та цупкі темно-сині штани.
- Доброго вечора, Ольго - посміхаючись, привітався він. - Я так хвилювався, що ви не прийдете, - чоловік галантно та обережно торкнувся її ліктя, пропускаючи жінку вперед та показуючи шлях до круглого столика, інтимно схованого у куті великої зали. Тьм‘яне світловід вишуканих люстр приховувало обличчя гостей закладу, створюючи атмосферу таємничості.
- Ось, будь ласка, присідайте, - чоловік відсунув для неї крісло. Жінка з цікавістю вдивлялася у непримітне обличчя чоловіка, відчуваючи, що усі дражливі та збуджуючі фантазію чари від листування з ним потрохи розвіювалися, а обриси брутального батога повільно
зникали. Зате чоловік не зводив з неї захоплених очей, замовляючи пляшку французького шардоне добре вишколеному офіціантові.
- Дорога Ольго, - раптом сказав він, - сподіваюся, що ви вже про все здогадалися, - він подав їй келих вина, підбадьориливо посміхаючись.
  На лиці Ольги запанувало здивування, яке було важко приховати, тому вона тільки невизначено хитнула головою, зберігаючи незворушній вигляд обличчя.
- Я, мабуть, покличу Кароліну, - заметушився чоловік у сірій сорочці - вона усе краще пояснить. Він щось тихо сказав офіціанту, що знову матеріалізувався біля нього, здавалося, просто з повітря.
Кароліну, струнку та звабливу, шовкове спадаюче темно- зелене плаття робило шалено сексуальною. Вона граціозно присіла до їх столика, і Ольга впізнала у ній хостес, що зустріла її на вході до ресторану.
- Це я з вами листувалася, - сказала Кароліна глибоким низьким голосом, витримуючи Ольжин здивовано- зацікавлений та водночас обурений погляд.
- Вибачте за такий ненавмисний обман, але ви нам здалися відкритою до експерементів особистістю, - продовжила Кароліна, ніжно торкаючись руки Ольги, та ковзнула поглядом по її напівоголених грудях. Ольга відчула, як їй зненацька перехопило подих. Кароліна пильно дивилася на жінку своїми темними усміхненими очима. Вона підхопила свого келиха з вином, уважно вивчаючи поглядом спантеличену Ольгу та ніжно пестячи шкіру її руки своїми тонкими прохолодними пальцями.
- Думаю, що ми завинили вам пояснення та добру вечерю, - сказала вона надаючи своєму низькому голосу грайливих ноток. - Нам дуже приємно,що ви, Ольго, що ви такої високої думки про наш скромний заклад. Цей ресторан належав ще моєму дядькові, а тепер я його власниця. - Кароліна повільно відпила вина, роздягаючи Ольгу своїм відвертим поглядом та намагаючись вловити її найменшу емоцію.
- Томе, давай-но запросимо нашу чарівну гостю у мій офіс на другому поверсі, - Кароліна перевела на чоловіка погляд, сповнений обожнювання.
- Ви ж не проти, Ольго? - звернулася вона до жінки. - У нашому закладі неймовірно делікатне ескарго. Ви ж любите ескарго?, - Кароліна знову невимушено та наче ненавмисно торкнулася руки Ольги, чекаючи її відповіді.
«Потрібно звідси вшиватися», - подумала Ольга, з цікавістю спостерігаючи за цією дивною парою. Зустрівшись очима з хтивим та багатообіцяючим поглядом спокусливої Кароліни, вона раптом несподівано для себе відповіла - «З великим задоволенням дізнаюсь більше про усі таємниці вашого чудового закладу.»
- Чудово!, - весело вигукнула Кароліна, і, непомітно гаряче прошепотіла у саме вухо своєму, розімлілому від вина та флірту двох красивих жінок, чоловіку- «З Днем народження, коханий».