Побачення четверте. Girls just want to have fun.

Побачення четверте. Girls just want to have fun.
  Люся повернулася додому з роботи близько 11.00 ночі. Зазвичай у п’ятницю численні відвідувачі не оминали своєю увагою невеликий ресторан, де дівчина працювала офіціанткою. Люся була добряче стомлена, ноги несамовито гули, а волога від поту блузка щільно прилипла до тіла. Ще й на додачу вона обпекла праву руку гарячою тарілкою і брунатний опік страшенно болів. Дівчині дуже хотілося прийняти прохолодний душ та завалитися якнайшвидше спати. Увійшовши до квартири, вона кинула свою кремову сумку на розхитане крісло у темній кухні і неспішно почвалала у ванну кімнату. У помешканні було темно і тільки з ванної кімнати струменіло тьм’яне світло та доносилися
гучні дивні звуки, наче хтось намагався позбутися своїх нутрощів. Люся тихо постукала у зачинені двері, та, не дочекавшись відповіді, легенько привідчинила двері.
  Марлена, стоячи на колінах та притримуючи довге чорне розкуйовджене волосся лівою рукою, щоб воно не полокалося у унітазі, блювала, періодично змиваючи воду. Кислий запах блювоти змішаний з дешевими квітковими парфумами Марлени та Люсіним огірковим гелем для душу, задушливими міазмами лоскотав ніс.
  Липнева пора у Чикаго була спекотна та волога. Віконний кондиціонер доби палеоліту жалібно стогнав та натужно крехтів, докладаючи максимальних зусиль, щоб охолодити кімнату бодай на один градус нижче 30 С.
⁃ Отруїлася? Води принести? , - співчутливо спитала подругу стомлена Люся, розуміючи, що виспатися вже не вдасться.
⁃ Буеее, - голосно ригнула Марлена, не втримавши у тонких пальцях довге чорне пасмо. Волосся, вислизнувши, одразу ж прилипло до стінки унітазу, густо заляпаної жовто-зеленими плямами шлункового соку Марлени. Люся похапцем вискочила з ванної кімнати та чимдуж побігла до кухні, щоб узяти пляшку води. З туалету навздогін їй неслося несамовите рикання п‘яної в дим подруги.
  З Марленою вони винаймали цю квартиру разом вже більше року. Познайомилися дівчата у місцевому ресторані, де обидві працювали офіціантками. Вони були однолітками, 22 роки, та приїхали до США за студентською програмою «Work and Travel.» Коли термін візи закінчився, дівчата вирішили не повертатися додому та залишилися у країні нелегально. Марлена була родом з Молдови, а Люся з України. Якось одного дня, після робочої зміни, Марлена запропонувала Люсі винаймати квартиру разом. За словами Марлени, її попередня сусідка переїхала до свого хлопця, а квартира була відносно дешева та й зовсім поруч з місцем їх роботи. Люся у той час мешкала ще з п‘ятьма друзями, з якими вона познайомилась, працюючи в одному з літніх розважальних парків штату Віскансин. Саме туди вона отримала направлення на роботу за популярною студентською програмою. Люся ділила невелику кімнату ще з двома дівчатами, а інша кімната належала двом хлопцям. Вона спала на надувному матраці і частенько спізнювалася на роботу, бо до туалету вранці завжди була черга та штовханина. Усміхнена, висока, з шовковистим довгим чорним волоссям та великими карими очима, впевнена та весела Марлена, дуже подобалась Люсі. Дівчина радо погодилась на таку пропозицію і переїхала вже наступного тижня. Усе її нехитре майно помістилося у багажнику старенького Форда, який вона придбала за півтора тисячі доларів на крейглісті, популярному купи-продай сайті, у поляка Марека, древньому, як і його зіржавіла автівка.
Люся допомогла блідій, з зеленкуватими відтінком шкіри Марлені впасти безвольним мішком на ліжко, вдягнуте у яскраво-червону постільну білизну. Вона насилу стягла з неї блискуче рожеве мініатюрне плаття, поки Марлена щось невиразно бурмотіла та ще й намагалася пручатися. Сяюча сукенка була така тісна, що Люсі хотілося перевірити, чи не зняла вона її з дівчини разом з шкірою. Подруга лежала у позі зірки, розкинувши поперек короткого ліжка тонкі руки та довгі ноги. Тендітна Марлена хропла, як могутній паротяг, наповнюючи кімнату їдучими випарами алкоголю. Люся дбайливо накрила подругу простирадлом і, вкотре, здивувалася фантастичному безладу, що панував у кімнаті Марлени. Зів’ялі, наїжачені недопалками цигарок два депресивні вазонки стояли на порепаному брудному підвіконні поряд з порохнявим старим кондиціонером. Купа брудної білизни, вперемішку з літнім взуттям, причаїлася у куті кімнати та виглядала, як гора сміття з львівського сміттєзвалища. Невелике трюмо, яке Марлена знайшла на щедрих сміттярках заможних передмість Чикаго, повністю було заставлене численними баночками з тональними кремами різних відтінків і парфумами, та всипане неприродньо довжелезними штучними віями. Дівчина тихо зачинила за собою двері та пішла до своєї кімнати. Вже було далеко за опівніч і їй залишалося поспати усього декілька годин. У суботу ресторан відчинявся о 7 ранку, і Люся повинна була бути на роботі о пів на шосту, щоб усе підготувати до відкриття.
  Гарячий мексиканський красень касир Альберто, з ідеально доглянутими темними бровами та чорними пухнастим віями, відрахував дівчині її чайові за зміну. Захекана від невпинної вранішньої біганини, рочервоніла та спітніла Люся, похапцем запхала помнуті купюри у кишеню свого заляпаного кетчупом та гірчицею чорного фартуха, та, попрощавшись, поспішила додому. Дівчина йшла додому пішки, насолоджуючись спекотним літнім днем. Вона вирішила купити холодної кави з пампушками у кав‘ярні Данкін Донатс для себе та, страждаючої від похмілля, подруги.
Вже було близько опівдня, а Марлена й досі розквецяним пляцком лежала у ліжку, прикладаючи до розпатланої голови, пакет з мороженими курячими ногами. Повітря у кімнаті було важке та несвіже. Невиспана Марлена,побачивши Люсю на порозі спальні, театрально звела догори великі карі очі і благально протягла навмисно тремтячу руку до пінопластового стакану з холодною кавою. Подруга обережно подала їй напій та великого глазурованого пампуха на квітчастій тарілці.
⁃ Люська, - прохрипіла Марлена, наче старі незмащені двері, голосно сьорбаючи холодну каву, - ти свята.
⁃ Ти де так набралась учора? - одразу поцікавилась Люся.
⁃ Ахахаха , - розсміялася Марлена, притримуючи замерзлі лапи курей на голові, - це дуже цікава історія. Б‘юся об заклад, що тобі увесь день хотілося почути про мої пригоди.
⁃ Та розказуй вже!, - нетерпляче вигукнула Люся, і, скинувши подерті у декількох місцях кольорові кросівки, легко вмостилася на ліжку, поряд з подругою.
⁃ Цього разу я підчепила на сайті знайомств чувака з баблом. Він, з його слів, є успішним фінансистом, переїхав з Нью-Йорку до Чикаго недавно, живе на Золотому побережжі , яхта, мазераті, купа нерухомості. Ну, повний фарш. Так ось, після тижнів теревенів ні про що, він нарешті запросив мене до дорого ресторану у центрі міста. Той, що на 95-му поверсі, знаєш?
⁃ Знаю, я там коктейлі пила якось. За 15$, а з чайовими вийшло усі 20$. Добре було б там знайти роботу, але ...
⁃ Та слухай!- перебила її Марлена, облизуючи глазур з своїх довгих пальців. Вона кинула пакет з напіврозмороженими курьми просто на брудну підлогу. - Привалила я туди уся розцяцькована, навіть, нове плаття купила за 300$, до речі, де воно? Ту сукню ще треба в магазин повернути, інакше плакали мої грошики.
Люся поглядом показала на строкату купу брудного одягу у куті кімнати.
⁃ Добре, - реготнула Марлена, бо я, трохи висадилась на ізмєну, коли прокинулася вранці тільки у ліфчику та трусах. - Ну от, я така уся зваблива чарівна фея, спізнившись усього на півгодини, заплила у той бісовий ресторан. Чувак замовив столика і вже мене чекає, увесь зійшов на морську піну від моєї вишуканої непунктуальності. Білу серветку аж з нервів усю помнув та й вже прикінчив одного дрінка.