Глава 6. Таємниці сім’ї

Вузькими темними коридорами, де джерелом світла була лише невелика масляна лампа в руках; пошепки розмовляли двоє чоловіків, обережно ставлячи кожен новий крок, щоб не викликати зайвого шуму. Точно, як двоє змовників, що крадуться в тіні великого замку, у пошуках затишного кута. Де вони без побоювання зможуть плести свої інтриги.

— Вибачте, лікарю, що потурбував вас у таку пізню годину, — ледь чутно й приглушено, не вперше перепитав Аарон.

- Буде Вам, мілорде, - відмахнувся, як і минулі рази, чоловік в окулярах.

- І все ж таки, я компенсую вашу працю.

- Дивовижний Ви лорд. Скажімо навіть - дивний, - трохи жартівливо, і скоса, щоб бачити реакцію співрозмовника, відповів чоловік, який приймати пологи, - якщо й не єдиний у своєму роді, але точно релікт у П'яти Містах. На моїй пам'яті, і за всю мою практику, ви перший із тих, кому я служив, хто вважає за потрібне турбуватися про мій особистий час, ще й бажає компенсувати його мені. Дивовижно!

- Виховання моєї родини не дозволяє мені робити інакше, це вкоренилося в кістках, - зблід від власних слів, і такого тяжкого лицемірства, Аарон.

«Як такий, як я, має право вислуховувати таке? Вдавати із себе праведну людину? Як я наважуюсь згадувати виховання своєї сім'ї? Я вбивці! Холоднокровно позбавив життя десятки людей, і все заради власного щастя та порятунку! Егоїзм! - лаяв себе лорд земель.

- Мілорд? Мілорд?! - Довелося злегка підвищити голос, щоб вивільнити співрозмовника з кайданів власного суду.

- Так, - ніби вражений відповів Аарон, - вибачте, задумався.

- Тише, Ардес може прокинутися, - вказав на пакунок у руках пана, лікар.

Опустивши погляд на сина, у чоловіка мимоволі піднялися куточки губ, а у погляді виявилася м'якість і турбота.

«Саме так, ось він – причина моїх провин та гріхів», - почав колихати дитину на руках батько. - "І я б знову вчинив так само, аби бачити живими його і Лауру", - знову розмірковував про вчинений лорд.

Минув уже місяць від народження сина. Жодних загроз здоров'ю, ні йому, ні його матері, не було. Вони обидва міцніли і набиралися сил, чим викликали загальне здивування, особливо лікаря, що йде поруч.

Він був тим, хто поставив страшний діагноз, і тим, хто першим дізнався про хибність своїх слів. Для Аарона, їхнє життя служило єдиною можливою розрадою. Щоденні докори совісті прикрашалися проведеним часом із сім'єю, і чим більше часу вони проводили разом, тим правильнішим здавався йому проведений ритуал і тим справедливіше угода.

Провівши кілька крихітних моментів у тиші, щоб упевнитися в міцному сні Ардеса, чоловіки все більше заглиблювалися на цокольні поверхи маєтку.

- Ніколи не бував тут, - переконавшись, що дитина заспокоїлася і міцно спить, знову завів розмову лікар, - не впевнений навіть, що чув про це місце.

- Ці коридори, та кімнати - головний секрет нашої родини Аріас, - відповідаючи, Аарон дивився на приховане в напівтемряві обличчя сина. – Блаженний сон дитини…

З якоюсь домішкою гіркоти у щасті, сказав Лорд Аріас, притиснувши згорток щільніше до себе.

- Я можу прописати вам деякі трави або мікстури, для міцного сну, - лікар давно помітив стомлений лик пана і впалі очі, підкресливши для себе, що він давно не висипався і мучився від безсоння.

- Дякую, поговоримо про це, як закінчимо, - заграла вимучена посмішка у співрозмовника.

- Мілорд, чому Ви ведете мене до місць сімейних таємниць? - Чоловік в окулярах швидко переключив тему розмови, помітивши, як відреагував на пропозицію про мікстури Аарон.

– Я хочу провести церемонію Атрибутики.

- Але ж її проводять у перший День Народження дитини, - завмер на місці і повернувся від подиву, - до чого поспіх і таке таїнство? Ваша дружина теж захоче дізнатись, як і гості на святкуванні.

«Мій син подарунок кровожерливої ​​істоти, межі його могутності та підступності мені не відомі, і дізнатися я не зможу, але я повинен уберегти власного сина, якщо в Атрибуті буде щось не так», - подумки сказав Аарон, а вголос сказав наступне:

- Цікавість та страхи батька, адже ви самі називаєте його народження – дивом. Я хочу впевнитись у його здоров'ї, не більше.

- Але ж ваша дружина…?

- Вона міцніє з кожним новим світанком, але завдавати їй клопоту і викликати зайве хвилювання я не маю наміру, - категорично наполягав на самотній церемонії, Аарон. – У вас є кваліфікація для подібного, до того ж, на святкуванні його Дня Народження, ви б і так провели цю церемонію.

- Кристал Дійсності одноразова і дорога річ, рідко хто може двічі за життя скористатися ним, та й сенсу не має, - не міг прийняти факт подібної дії свого пана, лікар, він починав відчувати, що відчуває неправильність дій з його боку.

- Їхня ціна не проблема, - прикрив очі, і втомлено закивав головою, Аарон. – Прошу Вас, допоможіть мені. І збережіть цю таємницю.

- Я не можу відмовити, якщо Ви так кажете, - схилив голову, - я Ваш слуга та друг. Звісно, ​​я заспокою страхи батька.

- Дякую, Лок, - вперше за довгий час, звернувся на ім'я до чоловіка, глава сім'ї Аріас.