Розділ 76

         Лола прочинила двері палати і на мить усе навколо ніби завмерло. На руках вона тримала  маленького Кайла, який побачивши батька, змахнув ручками і закричав від радості.

- Татку! Татку!

        Його дзвінкий, безтурботний сміх наповнив кімнату, розганяючи лікарняну тишу. Алан, який ще кілька хвилин тому дивився у стелю з невимовним сумом, раптом ожив. На його обличчі з'явилася слабка, але щира посмішка, а очі засяяли теплом.

- Кайл… синочок. - голос Алана був хрипким, але сповненим такої любові, що у Лоли защеміло серце і вона встигла пошкодувати, що колись в неї було про цього чоловіка негативне враження.

        Кайл пручався в її обіймах і жінка поставила його на підлогу. Хлопчик миттю опинився біля ліжка батька. Його маленькі рученята тягнулися до чоловіка і Лола допомогла йому сісти на ліжко.

       Він обережно притулився до чоловіка, його маленькі ручки обійняли Аланову шию.

- Я так скучив, тату! Дуже-дуже! - белькотів малюк, його щоки були рожевими від хвилювання. – Ти захворів. А я тобі машинку нову приніс!

         Алан лагідно погладив сина по голові, його погляд ковзнув до Лоли.

- Саран… вона не приходила вже декілька днів? - запитав він і в його голосі прослизнуло здивування.

     Чоловіку здалося, що він був надто різким з нею і вона на нього образилася, тому й не приходить.

      Лола відчула, як її щоки спалахнули. Вона відвела погляд, її обличчя раптом стало розгубленим і похмурим. Цей мовчазний, але такий красномовний вираз обличчя не міг сховатися від Алана. Його посмішка зів'яла, а очі наповнилися тривогою. Він відчув, що щось не так, що сталося щось непоправне.

- Лоло, що сталося? Де Саран? - його голос став набагато серйознішим, з нотками вимоги. Він злегка напружився, незважаючи на слабкість.

          Лола глибоко зітхнула, намагаючись зібратися з думками. Вона не знала з чого почати.

-  Алан… слухай уважно. Твоя аварія… її підлаштували. Це не випадковість.

      Алан стиснув зуби, його погляд потемнів. Він уже підозрював це.

- Я так і думав… Але хто? І… який це має стосунок до Саран?

         Лола нервово стиснула руки. Вона подивилася на Кайла, який захоплено грався з Алановою рукою, не звертаючи уваги на розмову дорослих.

- Саран… вона вирішила сама знайти злочинця. Вона не довіряє поліції, ти ж знаєш… Вона була готова на все.

       Погляд Алана став ще більш напруженим.

- На все? Що ти маєш на увазі?

- Вона… вона увірвалася в дім Емілі Скотт і напала на неї. - промовила Лола і ці слова були схожі на визнання у тяжкому злочині. - Емілі написала заяву. Саран була у відділку. Я її звідти забрала… І після цього вона зникла. Я не можу її знайти вже два дні. Вона не відповідає на дзвінки.

        Слова Лоли впали, наче важке каміння. Алан відчув, як у середині нього наростає холодний страх. Саран, яка завжди була такою розважливою, втягнулася в щось небезпечне.

       Він знав, що Саран може бути надто імпульсивною, коли справа стосується тих, кого вона любить. І зараз її відчай штовхнув її на шлях, з якого, можливо, вже немає повернення.

         Його очі, щойно повні тепла від зустрічі з сином, тепер дивилися в порожнечу, наповнені глибокою тривогою.