Розділ 39

     Саран нетерпляче чекала, поки Алан поїде. Щойно за ним зачинилися двері, вона, не картаючи себе, прослизнула до його кабінету. Вона давно відчувала, що ця кімната приховувала безліч таємниць, але її цікавила лише одна – Емілі Скот.

       Адвокатка не могла пробачити, як ця жінка з нею обійшлася. Вона мріяла про феєричну помсту.

- Подивимося, що тут у нас є. – прошепотіла вона собі під ніс.

       Дівчина ретельно переглядала кожен листок, кожну папку, що потрапляла їй під руку, але марно. Жодного натяку на те, що Алан знав щось про Емілі Скот чи Нейтана.

      Саран вже встигла засмутитися, коли її погляд зупинився на великому сірому конверті, що лежав на дні однієї з шухляд. Він був абсолютно безликим, жодних підписів - ані адресата, ані відправника.

        Ця таємничість і анонімність одразу ж викликали у Саран підозри. Її руки просто свербіли від цікавості і вона потягнулася за конвертом. Але її рука послизнулася і вона випадково скинула зі столу книгу. Коли Саран нахилилася, щоб її підняти, з між сторінок випала світлина.

        Саран здивувалася, побачивши на світлині знайомий жіночий силует.

- Ти ба! Вона й справді була вродливою… – прошепотіла Саран, впізнавши Емілі. - Але що ця світлина тут робить? Чому Алан ховає її в книзі?

         Вона подивилася на книгу і з цікавості відкрила першу сторінку. Але там було порожньо.

         Підозрам Саран не було меж. Вона відчувала, як наростає хвилювання. Від ймовірних здогадок її кинуло в жар. Руки тремтіли від остраху, але вона була рішуче налаштована розібратися в цьому до кінця.

          «Алану Річену, від Емілі Роджерс… на згадку про наші щасливі дні». – свідчив напис на задній палітурці книги.

- Щасливі дні, щоб її… – видихнула Саран. - А вона не перестає мене дивувати.

         Цей підпис трохи заспокоїв її розбурхану душу.

- Емілі Скотт, що ти за жінка… Яку гру ти ведеш?

           Знайдене загнало адвокатку в глухий кут. Її голова генерувала різноманітні припущення. Але чим більше вона заглиблювалася, тим більше виникало питань до самого Алана.

          Жінка могла припустити, що чоловік досі кохає колишню, але сумнівалася в правдивості таких припущень. Адже Алан був щирим з нею і вона не мала сумнівів щодо його почуттів. Проте їй було незрозуміло, чому він ховає в книзі світлину Емілі.

        Щоб якось розвіятися, Саран згадала про той таємний конверт. І коли вона його відкрила, то остаточно зрозуміла - Алан мав дуже багато таємниць. Вміст конверту остаточно вибив землю з-під її ніг. Здавалося, їй не вистачало повітря в цій кімнаті. Від такого потрясіння її очі наповнилися сльозами. Тіло рухнуло додолу. У голові стояв глухий гул. Раптом їй здалося, ніби вона потрапила у вакуум. Проте вона нічого не могла з цим вдіяти.