Розділ 38

          - Доброго ранку. – ніжний голос Алана змусив Саран привідкрити свої заспані очі. 
       Їй було дивно бачити вранці біля себе чоловіка, адже він мав звичку залишати дівчину саму. Проте, цього ранку все було не так. 
      І поки дівчина приходила в себе, Алан з посмішкою на вустах дивився на неї закоханими очима. 
       - Доброго ранку. – Саран протерла очі і знову подивилася на чоловіка. Їй здавалося, ніби це сон. 
       - Як спалося? 
       - Ти що тут робиш? Це ж не сон? Ущипніть хтось мене. 
       - Не смішно, Саран. – Алан зробив вигляд ніби він образився. 
       - Ой, припини…
       - Що означає, що я тут роблю? 
       - Сьогодні вперше я прокинулася в ліжку разом з тобою. Ти зазвичай, мене таким не балуєш. 
         - Якщо в цьому є потреба, то робитиму це частіше. 
        - Звісно є потреба. Прокидаючись без тебе, я відчуваю себе самотньою. 
       - Я не знав… З цього дня, ми прокидатимемось разом. 
       Алан пом'якшав. Притягнув Саран до себе та міцно її обійняв. 
         - Ти сьогодні вдома? 
         - Ні. Маю з'їздити в одне місце. 
         - Шкода. 
         - Я обіцяю швидко до тебе повернутись. – почувши в голосі Саран смуток, Алан вирішив запевнити власні слова ніжним поцілунком.   
          - Боже, тепер я нікуди не хочу йти… Дідько! – чоловік хутко підвівся з ліжка та попрямував до ванної кімнати. Але через декілька хвилин виглянув з-за дверей, кинувши Саран парочку недосказаних слів. 
         - Ми обов'язково продовжимо. 
      Слова Алана змусили дівчину посміхнутися. Вона нічого не відповіла і продовжила далі ніжитись в ліжку.