Розділ 36

          Саран готувала вечерю мовчки. Вона й слова не зронила і Алан відчував в цьому свою провину. Проте не знав, як правильно до неї підійти чи заговорити.  
      - Давай поговоримо… 
      - Алане, я зараз не маю того настрою,  щоб з тобою про щось говорити.  
      - Розумію, тобі не приємно знати цю правду… Проте, я робив все, щоб ти довела цю справу до кінця, маючи свої факти.  
        - Якби ти мені відразу сказав, що Емілі мене просто використовує. То ця справа мала зовсім іншу розв'язку. І я б не відчувала себе такою дурепою… А знаєш, що образливіше? Ти розповів їй про мене і про мою симпатію до тебе. Я думала,  що це між нами обома.  – Саран дивилася на Алана ображеним поглядом.  
        - Кому-кому, а ось Емілі я нічого не говорив. В той день, коли ти зізналася мені в почуттях,  вона все  підслухала. 
         - Хто вона для тебе? Чому вона могла так просто прийти до тебе в університет? Ви були коханцями? Діти від тебе? 
         - Ага. І одружився я з тобою,  щоб помститися їй… Саран, не говори дурниць.  
         - Тоді що? Що вас пов'язувало? Тільки не говори, що теплі дружні відносини.  
         - Ми з Емілі зустрічалися… ще в студентські роки. Потім, вона кинула мене, обравши Нейтана.  
         - Що? Що за трикутник-кохання? 
         - Таке життя. 
         - Нейтан знав, що Емілі твоя дівчина? Чи… як це відбулося? 
         - Ніхто з курсу не знав що ми зустрічаємось. Емілі була однією з найвродливіших дівчат на потоці… 
         - Ну звісно, куди ж без цього. 
         - Тобі немає за що хвилюватися… ти найвродливіша з жінок, яких я колись зустрічав.  
         - Не підлещуйся… Що було далі? 
         - Вона зраджувала мені з Нейтаном, будучи зі мною в стосунках. Я навіть й не знав і не здогадувався про це… Потім, Нейтан нас познайомив. Ми ж, звісно,  зробили вигляд,  що не знаємо один одного… Я як дурний,  викручувався. Приховував  від нього наш бувший  зв'язок. А виходить,  що ці всі роки він про нас знав. Дивився на нас, як на комедію.   
      - Сподіваюсь, ти тепер розумієш як це бути зрадженим. – в голосі Саран досі чулася образа.  
        - Вибач… 
        - А що ж Нейтан Скот? Тепер я розумію, чому він не хотів нічого віддавати Емілі і нічого не хотів чути про дітей.  
          - Це навпаки було б йому на руки… Він не знає про свою особливість.  
           - Що? Ти впевнений? 
          - Так. Про це знав його батько і я. Емілі йому точно нічого не скаже. Це точно не в її інтересах.  
           - Як це відбулося?  
           - Будучи студентом,  Нейтан вів неконтрольоване життя. А його батько дуже турбувався про свої статки. Він не хотів, щоб пів міста жінок претендували на його гроші. Тому він вирішив себе убезпечити. А коли Нейтан схаменувся,  взяв до рук управління… його батько зрозумів, що зробив помилку. Він розумів, що в Нейтана не буде нащадків,  а отже, його всі старання відійде фондам. І коли на горизонті свого сина він побачив Емілі, він зрозумів що це його шанс… він змусив Нейтана одружитися.  
                  - А діти? 
                  - Я думаю,  він наймав чоловіків які спеціально спокушали Емілі. І так вона завагітніла… Хоча, я не відкидаю того, що вона сама зраджувала Нейтана.  
             - Мені цього не зрозуміти… У заможних свої причуди. Добре, я піду в душ. Вечеряти не буду. Не має бажання. Їж сам. Смачного.