П'янкий вітер минулого

Розділ 10

       

        Алан стояв на місці ніби вкопаний. Така категоричність Саран не хотіла поєднуватися з тим образом, який він знав. І всередині нього склалося відчуття, ніби він втратив її по-справжньому.

        Усвідомлення цього, утворювало всередині нього величезну прірву і йому було не комфортно.

      Щоб якось не втратити останню надію, він швидко згріб свої речі до портфелю та побіг слідом за жінкою.

     Він ледь не встиг. На останній хвилині, коли двері ось-ось мали закритися, він підставив свою ногу і зайшов у ліфт. 

      Від несподіванки, Саран дивилася на нього, як на якесь надприродне явище.

      Чоловік жадав конкретики. Дівчина наче була з ним холодною, але йому не давало спокою відчуття, ніби вона робила це навмисно. Щоб зрозуміти її справжні бажання, він близько підійшов до неї, не залишивши між ними зручної відстані.

      Дівчина з переляку притислася до стінки ліфта та боязким поглядом дивилася чоловіку в очі.

    - Що мені зробити, щоб заслужити годину твоєї уваги? - його голос був теплим на сприйняття, але серце дівчини відчувало небезпеку від такої близькості між ними. 

       Алан був з нею таким вперше. Його наполегливість мала приємний відголос у її тілі – ніби мільйон метеликів знялися в повітря, щоб розігнати всі ті бажання, що вона до нього відчувала.

       І хоч вона була вже знайомою з такою поведінкою чоловіків, проте саме дії Алана загнали її в тісні лещата та змусили тіло вкритися зрадливими сирітками. 

- Навіщо це вам? - в дівчини тремтів голос. Вона дивилася на нього боязкими очима, ніби знала до чого можуть призвести такі дії.

- Я хочу наздогнати те, що опустив.

- А якщо не вийде?

- Я зроблю все для цього.

        Алан нависав над Саран, як шуляк над безпорадним курчам.

      Він пильно слідкував за дівочими емоціями. Вона його не відштовхувала, але тримала словесну оборону. І ці миті багато чого для нього означали.

      Дівчина сердилася на нього, але не ставила між ними межу і це означало, що він їй досі подобався, просто незрозуміло чому, вона це ховала глибоко в серці. 

- Що ви будете робити з тим що почуєте?

- Все залежить від того що я почую.

- Батьки говорили мені, щоб я нічого про себе не розповідала незнайомим людям. – Саран показово покрутила носом.

- Я тобі незнайомець?

- По правді, ми ніколи не були близькими. Я про вас нічого не знаю, окрім того,  що ви мій колишній викладач і звати вас Алан Річен.

- Ти б не хотіла знати мене краще? Бо я страшенно хочу знати про тебе все. - слова блукали біля одного з дівочих вух і це ще більше загнало Саран в глухий кут. Від Алана віяло небезпекою і вона не могла вгадати його наступний крок. 

- Не розумію, навіщо це вам.

- Як думаєш, навіщо дорослому чоловіку знайомитися з жінкою?

- Заради сексу...  Хочете мене?

       Ці слова змусили чоловіка відійти і навіть засоромитись. Його вигнуті брови, малювали на обличчі здивування. Було видно, що він не очікував від Саран такої відвертості. 

- Що ти...

- Я вас приваблюю як жінка? – дівчина наступала.

- Саран.... Ти надто різка. Прямолінійна. - він посміхався і повільно задкував.

- Так чи ні?

- Так! Але… О, Боже. Саран...

- Що? Що таке? - вона впевнено дивилася в чоловічі очі і навіть не думала показувати свій бентежний стан. Хоча її тіло втрачало свідомість від кожного свого питання. Проте, вона хотіла показати свій характер і що вона теж може ось так просто його сполохати.

- Я не хочу просто переспати з тобою. Мені потрібно більше.

- Торгуєтесь зі мною? – її пальці торкалися коміра своєї сорочки, ніби навмисно спокушаючи його.

- Що? Ні! Я хочу дізнатися, чи ти щось відчуваєш до мене. Мене не цікавить один секс.

- Ви надто ускладнюєте. Не розумію, навіщо тягнути? Хочете мене? – рука Саран нависала над лівим плечем чоловіка.

- А ти?

- А що я? – його питання змусило відступити.

- Ти хочеш мене?

- Я... я не знаю. - чоловік лише посміхнувся. Він добре знав цей погляд, повний розгубленості. Вся дівоча впевненість вмить зникла і він не став продовжувати цю тему. 

- То що? Підемо на каву?

- Ви ж не відстанете, якщо я відмовлюся?

- Чому ти хочеш мене уникати?

- Бо ви мій конкурент. Я не хочу плутанини. 

- Але, це просто кавування. 

- Професоре,  а ви часто ходите з своїми конкурентами на каву?

- Тільки з тими, з ким мені цікаво... Чи для тебе кава значить щось більше? Ти мене боїшся? Чи ти боїшся себе?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше